Свята Тереза з Калькутти про зв’язок між абортом і темою миру

«Найбідніший серед бідних», – такий заголовок має стаття італійського публіциста Карло Казіні, присвячена думкам святої Матері Терези з Калькутти про лихо аборту, що побачила світ у суботньому номері ватиканського часопису «L’Osservatore Romano», в якій автор вказує на те, що зв’язок між темами аборту й миру, який вона постійно підкреслювала, говорить про те, що питання життя що має народитися, було серед головних в її служінні.

У статті зазначається, що мир не є будь-якою цінністю, але максимальним прагненням як окремих осіб, так і всього суспільства загалом. Загальна Декларація прав людини називає його основою визнання гідності кожної істоти, що належить до людського роду. «Свята убогих» визнавала цю гідність ділами, шукаючи її там, де вона є найменш помітною, аби вивести її на яв – до відкинених, маргіналізованих, убогих, до тих, кого вважають непотребом, життя яких позбавлене будь-якої якості та відсунуте суспільством аж до найвіддаленіших периферій.

Але «найубогішим серед бідних» Мати Тереза називала ще ненароджену дитину. В листі, написаному 1992 року до Італійського Руху на захист життя, вона писала: «Той, хто ще не народився, є найслабшим, найменшим і найнещаснішим серед людського роду, бо навіть його життя залежить від матері, залежить від мене і від тебе. Якщо ще ненароджена дитина повинна вмерти з вільної волі матері, яка є тією, що повинна захищати та підтримувати життя, то хто потребує більшого захисту? Ось чому я називаю дітей, які ще не народилися, найбіднішими серед убогих. Якщо мати може вбити свою ж дитину у вланому лоні, знищити плоть від своєї плоті, життя від свого життя і плід своєї любові, чому дивуємося насильству й тероризмові, що поширюється навколо нас? Аборт сьогодні є найбільшим руйнівником миру в світі, найбільшим нищителем любові».

Два роки перед тим, в одному з інтерв’ю, свята Тереза з Калькутти ось як пояснювала крайню убогість зачатої дитини: «Навіть найбідніші з-поміж бідних, які сплять на вулиці й живуть на смітниках, не є такими потребуючими, як ненароджене дитя, вбите шляхом аборту. Ніхто не може прийти до найбідніших на вулиці Калькутти, вбити їх та отримати заплату й похвалу з боку суспільства за те, що вбив їх. Закон не дозволяє вбивати бідних, що живуть на вулицях Калькутти. Але закон “дозволяє” вбивати жертв аборту, а ті, які їх вбивають, отримують за це плату».

Свята Мати Тереза повторювала ці думки й під час найурочистіших прилюдних заходів, вказуючи на зв’язок між правом на життя зачатих дітей і миром. Зокрема, отримуючи 11 грудня 1979 року Нобелівську премію миру в Осло та виступаючи 26 жовтня 1985 року перед Генеральною Асамблеєю ООН в Нью-Йорку. Згадані події також мають дуже вагомий символічний зміст, оскільки вручення Нобелівської премії відбулося в рік, присвячений правам дитини, а виступ в ООН збігся із завершенням святкувань, приурочених 40-й річниці цієї міжнародної організації та відбувався у присутності монархів, президентів, дипломатів та численних журналістів з усього світу.

Промовляючи в Осло, Мати Тереза сказала: «Мені здається, що найбільшим руйнівником миру сьогодні є аборт, оскільки він – це безпосередня війна, вбивство, скоєне самою матір’ю. У Святих Писаннях читаємо, і Бог це говорить дуже ясно: “Навіть якщо мати забуде про своє дитя, я тебе не забуду. Я викарбував тебе у себе на долоні”. Ми викарбувані на Його долоні, настільки близькі до Нього, що навіть ненароджена дитина викарбувана на Божій долоні. Але тим, що мене найбільше вражає, є початок цієї фрази, що навіть якщо мати зможе забути, що є чимось неможливим, але якщо навіть б це і було можливим, я не забуду. І сьогодні найбільшим засобом знищення миру є аборт».

Промовляючи в ООН, свята Тереза з Калькутти сказала: «Ми повинні подякувати Богові за те, що протягом сорока років дозволив Організації Об’єднаних Націй здійснювати свою діяльність на користь добра всіх народів землі. Всі ми – Божі діти. Жодні відмінності кольору шкіри, національної чи расової приналежності не повинні нас розділяти (…). Сьогодні живемо в умовах серйозної загрози ядерної війни, намагаємося прогнати думки про СНІД, але не стаємо на заваді тому, що вбивають ще ненароджених дітей. Аборт – це велика загроза мирові. Усуваючи ще ненароджену дитину, ми намагаємося усунути Бога».

І не йде мова про якісь окремі вислови. Свята Мати Тереза з Калькутти повторювала їх при сотнях інших нагод. Вони вказують на те, що згідно з її баченням, існує тісний зв’язок між миром і захистом життя, що має народитися. І як протилежність, вона викриває зв’язок між абортом і війною, тероризмом і насильством.

Очевидно, що мова не йде про те, що окрема жінка, що перериває вагітність, несе загрозу мирові, але про те, що суспільство завойовує прийняття аборту немов права і цивілізаційного прогресу. Найвищою загрозою не є факт аборту сам у собі, часто спричинений тугою, самотністю, несвідомістю жінки, на яку Мати Тереза завжди дивилася лагідним поглядом, але прийняття цього факту, називаючи його позитивною цінністю визволення людини, аж до того, що до нього заохочується і проголошується його правом. Мати Тереза є суворою не до жінок, але до законодавців і промоутерів того, що святий Іван Павло ІІ називав «культурою смерті», «змовою проти життя», «війною сильних проти слабких».

У посланні до учасників Каїрської конференції на тему населення землі та розвитку свята Тереза з Калькутти писала: «Якщо чуємо про те, що навіть мати може вбити свою дитину, то як можемо казати іншим не вбивати собі подібних? Говорю це до кожної людини й до всіх країн світу: життя – це найбільший Божий дар. Я часто повторювала і переконана в тому, що найбільшим руйнівником в сучасному світі є аборт». А промовляючи 3 лютого 1994 року до Конгресу США, вона сказала: «Кожна держава, яка приймає аборт, не вчить свій народ любити, але, радше, застосовувати насильство задля досягнення того, чого бажає».