Святі – з Україною у серці – Католицький Оглядач

27 квітня до лику святих зачислено Папу Івана ХХІІІ та Папу Івана Павла ІІ, понтифікат яких припадає на буремний час ХХ століття. Пригадаймо, що кілька десятків років тому всесвітньо відома The New York Times назвала минулу епоху «століттям сатани», проте обидва папи намагалися змінити цю модель розуміння, хоча на час їхнього служіння випало чимало випробовувань — повоєнна криза, холодна війна і загроза Третьої світової. Саме тому під час урочистостей канонізації Папа Франциск назвав Папу Івана ХХІІІ Папою миру, а Папу Івана Павла ІІ — Папою родини.

УРОКИ СВЯТОСТІ

Важливо зосередити увагу на постатях обох святих. Під час урочистостей Папа Франциск наголосив: «Святі — це ті, які роблять поступ у Церкві». Папа Іван ХХІІІ (кардинал Анджело Ронкаллі) завжди хотів бути звичайним сільським священиком. Ще у дитячому віці він відчув це покликання, проте сім’я Ронкаллі була надто бідною і не могла дозволити собі оплатити навчання сина. Проте дядько фінансово допоміг хлопчикові, і вже у віці 12 років Анжело успішно вступає до семінарії, а далі проходить всі щаблі церковної ієрархії. Обираючи 1958 року Анджело Ронкаллі на пост намісника святого Петра, кардинали вважали, що італійський Папа верхівки буде «компромісною кандидатурою», тимчасовим варіантом, бо вже старий і хворий, тому довго не проживе. Та Папа Іван ХХІІІ виявився абсолютним новатором, його рішення викликали нерозуміння, розчарування та осуд. Проте святий не зважав на це. Основна ціль його понтифікату — мир. І забезпечення цього миру було важливим як у політичному, так і церковному світі. У 1960-х, під час Карибської кризи, Папа попередив тисячі, а то й мільйони смертей. Знаючи про перебіг холодної війни між СРСР та США, Іван ХХІІІ зателефонував президентові Кеннеді та написав телеграму Микиті Хрущову. До речі, текст телеграми від Папи було опубліковано на передовиці газети «Правда», що на той час вже виглядає чудом! 1962 року Папа Іван ХХІІІ скликає ІІ Ватиканський Собор, який триває до 1965 року. Пізніше чимало дослідників назвуть цей час періодом «провітрювання Церкви». Папа вперше за багато років запросив на собор представників східних церков, серед яких — українська делегація на чолі з митрополитом Йосипом (Сліпим), якого звільнили з радянських таборів саме стараннями Папи. Для багатьох українських греко-католиків постать святого Івана ХХІІІ викликає велику любов. Під час заслання митрополит УГКЦ Йосип (Сліпий) написав листа Папі, у якому описав всі тортури переслідувань радянської влади українського духовенства. Папу схвилювало це послання, тому він зробив все для того, щоб звільнити Патріарха Йосипа, тим самим зберігши спільноту Церкви і дозволивши розвиватися їй у Римі через творення Українського католицького університету та храму святої Софії. Мабуть, найкраще весь сентимент зустрічі Папи Івана ХХІІІ та Патріарха Сліпого відображено у фільмі «Іван ХХІІІ. Папа миру», який створено 2002 року.

Постать святого Івана Павла ІІ для українців є не менш близькою. Папа завжди переживав за становище України. Коли із сьогоднішньої перспективи аналізуєш його виступи під час візиту 2001 року, вражає їхня пророчість. Тринадцять років тому Папа сказав українцям: «Ваше майбутнє — у ваших руках, воно повністю залежить від вас… Для того щоб бути високорозвиненим суспільством, потрібно загальне благо ставити вище за особисте. І навіть віддати життя задля реалізації цієї ідеї». Папа також є практично винятком серед святих у швидкому перебігу беатифікаційного процесу. Оскільки за правилами сам процес беатифікації розпочинається лише після п’яти років від часу смерті і має велику часову тяглість. Проте Папа Франциск зробив все для того, щоб його пришвидшити, оскільки тільки після смерті Івана Павла ІІ чимало вірних Католицької церкви вже говорили про його святість. Папу Івана Павла ІІ, на мій погляд, можна охарактеризувати такими словосполученнями: Папа-кумир молоді, Папа, який любив носити старі черевики, бувати у горах, спілкуватися з дітьми (із книжки архієпископа Мечислава Мокшицького «Вівторки любив найбільше»), Папа, який через власний приклад з важкою недугою засвідчив велику жертовність Церкві та всьому світові.

МЕДІА-ПОГЛЯД

В Україні трансляція урочистостей канонізації пап відбувалася у прямому ефірі двох телеканалів — Першого Національного та «5-го каналу». На Першому Національному подію коментували Христина Стебельська (головний редактор НТКУ) та о. Олександр Дасік (священик РКЦ, докторант Папського університету св. Томи Аквінського Angelicum). На «5-му каналі» трансляцію озвучували сестра Рената Нуцковська (редактор Католицького медіа-центру) та о. Сергій Панченко (редактор Телебачення Віковічного Слова). До слова, кожен охочий міг також переглянути трансляцію в Інтернеті або у кабельних мережах — на Телебаченні Віковічного Слова з коментуванням о. Дієго Саєз Мартіна. За повідомленнями українських медіа, в урочистостях взяли участь 150 кардиналів, понад 700 єпископів; а лише 600 священиків та 200 дияконів уділяли Святе Причастя паломникам на Площі святого Петра. Папі Франциску співслужив також Папа Бенедикт XVI. Серед запрошеного українського духовенства взяли участь у події Глава УГКЦ Блаженнійший Святослав (Шевчук), архієпископ Львівський РКЦ Мечислав Мокшицький. Окрім духовенства, на події були делегації очільників країн світу. Цікаво, що урочисто внесли мощі святих зцілена за заступництвом святого Івана Павла ІІ Флорібет Мора-Діез з Коста-Рики та племінники Івана ХХІІІ. Також у літургії взяла участь французька черниця, яка вилікувалася від хвороби Паркінсона через молитву до Івана Павла ІІ.

Не лише українські медіа, а і європейські ЗМІ висвітлювали процес канонізації. Наприклад, напередодні італійські та центральні медіа Ватикану створили спеціальний проект, зібравши фото Івана ХХІІІ та виступи під час урочистих богослужінь Івана Павла ІІ. У польських медіа канонізація улюбленого Папи була топовою темою впродовж тижня напередодні 27 квітня. Практично кожного дня центральний телеканал Польщі TVP (Telewizja Polska) транслював художні та документальні фільми про Івана Павла ІІ, а також ця подія була однією з перших у блоці новинних випусків. Окрім того, через трансляцію на українських каналах також можна було побачити чимало польських прапорів на Площі святого Петра, що, безумовно, свідчило про велику кількість паломників. Проте у кадрі було не менше і українських стягів. Нехай молитва наших паломників до нових святих за мир в Україні буде вислуханою!

Юліана ЛАВРИШ
Джерело: www.day.kiev.ua