Святий Престіл: релігійна свобода порушується в третині країн світу

Під час 55-ї сесії Ради з прав людини, що відбувається в Женеві, Постійний Спостерігач Святого Престолу при ООН висловив тривогу з приводу численних порушень прав людини в світі і підкреслив, що «в процесах прийняття рішень і багатосторонньої дипломатії людська гідність повинна бути в центрі уваги, й так само повинна бути керівним принципом у розвитку та у використанні штучного інтелекту»

 

У світі досі залишається надто багато порушень прав людини, свободи думки, совісті та релігії, а дискримінація та переслідування віруючих і надалі зростають. Таку стурбованість висловив архиєпископ Етторе Балестреро, Постійний Спостерігач Святого Престолу при ООН та інших міжнародних організаціях в Женеві, виступаючи на 55-й сесії Ради з прав людини. Апостольський нунцій підкреслив, що «релігійна свобода порушується майже в третині країн світу» і що, за даними фундації «Допомога Церкві в потребі», від цього страждає близько 4,9 мільярда людей, а в деяких західних країнах дискримінація і релігійна цензура здійснюються під гаслами толерантності та інклюзивності, в той час, як законодавство, спрямоване на боротьбу з підбурюванням до ненависті, часто використовується для того, щоб кинути виклик праву на свободу думки, совісті та релігії. Ватиканський дипломат сподівається, що в ході роботи Ради з прав людини будуть виявлені і розглянуті триваючі порушення основоположних прав людини, визначені їхні першопричини і вжиті активні заходи для їх припинення.

Гідність людської особи в основі рішень

Покликаючись на Апостольське напоумлення Папи Франциска «Laudate Deum», представник Святого Престолу наголосив на тому, що існує потреба «реагувати глобальними механізмами» на актуальні глобальні виклики, впроваджуючи «нову процедуру прийняття та легітимації рішень». Все це, «ставлячи в центрі гідність людської особи», яку Загальна декларація прав людини визнає основою миру, людських прав, справедливості і свободи. Таким чином, додав архиєпископ Балестреро, «інституції, що займаються загальним благом і технічними питаннями, могли б подолати теперішній параліч, спричинений ідеологічною поляризацією та зловживаннями з боку окремих держав». Крім того, відстоювання цінностей, що ґрунтуються на людській гідності, покращило б багатосторонню дипломатію. Але для досягнення цієї мети необхідно відновити «спільне бачення нашої внутрішньої природи, що включає обов’язки і моральні норми, які доступні для пізнання людським розумом, і які потрібно поважати».

На думку Постійного Спостерігача Святого Престолу, «людська гідність повинна стати керівним принципом також у розвитку і використанні штучного інтелекту», а «прогрес у цій галузі повинен поважати основні права людини», служити людському потенціалу, а не конкурувати з ним, «сприяти, а не перешкоджати особистим стосункам, братерству, критичному мисленню і здатності до розпізнання». Ба більше, «повага до людської гідності вимагає відкинути будь-які спроби применшити унікальність людської особи до можливості ідентифікації чи алгоритму або набору даних», – зазначив архиєпископ Балестреро, і тому ми не можна «дозволити високотехнологічним системам самостійно вирішувати долю людських істот».

Загроза ідеологічної колонізації

Ватиканський дипломат вказав на те, що багато сьогоднішніх проблем «походять від браку пошани до людської гідності» і від того, що ми не визнаємо взаємопов’язаності, а також через те, що спроби запровадити «нові права», не завжди узгоджені з тим, що є добрим для людської особи, «ведуть до “ідеологічної колонізації”, яка загрожує людській гідності, створюючи поділ між культурами, суспільствами і державами, замість того, щоб сприяти єдності і миру». «В центрі нашої праці знову повинні бути принципи людського братерства і солідарності», – зазначив архиєпископ Балестреро.