Святий Престол: корінням прав людини є гідність людської особи
Необхідно зміцнювати укорінення прав людини «в загальній і невід’ємній гідності людської особи», оскільки це робить підтримку прав людини «джерелом єдності, замість того, щоб вони самі ставали жертвою егоїстичного індивідуалізму і поділів». Це пов’язано з тим, що не бракує тиску «з метою переосмислення підвалин» Загальної декларації прав людини «і підриву її внутрішньої єдності, щоб сприяти відходу від захисту людської гідності до задоволення простих інтересів», як це викривав Папа Венедикт XVI під час свого виступу на Асамблеї ООН 18 квітня 2008 року. Думками про це ділився архиєпископ Етторе Балестреро, новий Постійний Спостерігач Святого Престолу при структурах та спеціалізованих установах ООН в Женеві, виступаючи 13 вересня 2023 р., під час загальних дебатів 54-ї сесії Ради з прав людини.
Нагадавши про те, що в 2023 році міжнародна спільнота і Рада відзначатимуть 75-ту річницю прийняття Загальної декларації, ватиканський дипломат підкреслив, що «права людини – це не просто привілей, наданий окремим особам консенсусом міжнародного співтовариства». Вони представляють «об’єктивні і позачасові цінності, які є необхідними для розвитку людської особистості».
«Нові права» і роль більшості
Як підкреслив представник Святого Престолу, це означає, що «навіть якщо суспільство або міжнародне співтовариство відмовляється визнавати одне чи кілька прав, включених до Декларації, це не зменшує дійсності цього права і не звільняє нікого від його дотримання». Але також і те, що так звані «нові права» не набувають легітимності «лише тому, що більшість людей або держав їх підтверджують». Найяскравішим прикладом такої помилкової концепції прав, на думку архиєпископа Балестреро, «є приблизно 73 мільйони невинних людських життів, які щороку припиняються в материнській утробі під приводом нібито “права на аборт”».
У пошуках духу братерства
Згадуючи про річницю прийняття історичної Декларації, ватиканський дипломат підкреслив трагічність того факту, що 75 років після її затвердження «багато наших братів і сестер досі страждають від війни, конфліктів, голоду, упереджень і дискримінації». Він також висловив жаль з приводу відсутності «духу братерства», до якого міжнародна спільнота «недвозначно зобов’язалася», і засудив той факт, що сьогодні дуже часто «будь-хто, кого вважають слабким, бідним або таким, що не має “цінності” згідно з певними культурними нормами, ігнорується, маргіналізується або навіть розглядається як загроза, яку потрібно усунути». Саме тому ця річниця Декларації є важливою нагодою замислитися над тими «фундаментальними принципами, які лежать в основі захисту прав людини».
About The Author
