Тижневий огляд: Папа і Апостольський Перстіл (21.04 – 27.04)
Понеділок. У Світлий Понеділок Папа Франциск зустрівся з вірними для спільного промовляння молитви «Царице Неба», яка у великодньому часі замінює «Ангел Господній». Звернувши увагу на те, що «переважаючим почуттям», яке пронизує євангельські розповіді про воскресіння, є «радість сповнена здивуванням», а літургія допомагає нам пережити настрої апостолів, які від жінок-мироносиць отримали вістку про воскресіння, Папа заохотив вірних дозволити на те, щоб цей досвід «викарбувався також і в наших серцях та проглядався крізь наше життя». У цьому контексті Наступник святого Петра заохотив паломників протягом цього тижня брати до рук Євангелію та перечитувати розділи, які розповідають про Христове воскресіння.
Середа. «Чому шукаєте живого між померлими?». Це запитання, яке ангел поставив жінкам-мироносицям стало темою роздумів Папи Франциска на загальній аудієнції у середу 23 квітня. За словами Папи, ці слова ангела є поворотним моментом історії, але також – «каменем спотикання», якщо ми «не відкриємося на Добру Новину». «Як же ж часто ми шукаємо життя серед мертвих речей, між речами які не можуть дати життя, між речами, які сьогодні є, а завтра їх вже не буде, шукаємо серед проминаючих речей», – зауважив Святіший Отець, додаючи, що ми потребуємо почути ці слова ангела тоді, коли «замикаємося у будь-якій формі егоїзму чи самозадоволення, коли дозволяємо, щоб нас спокусила дочасна влада чи речі цього світу, забуваючи про Бога і про ближнього; коли покладаємо свою надію на світську марноту, на гроші та успіх». «Сьогодні це запитання звернене також і до нас, – зауважив Наступник святого Петра. – Чому ти шукаєш між мертвими живого, ти, що замикаєшся у собі після поразки і ти, що вже не маєш сили молитися? Чому шукаєш між мертвими живого ти, що почуваєшся самотнім, покинутим друзями, а може навіть і Богом? Чому шукаєш між мертвими живого ти, що втратив надію, ти, що почуваєшся ув’язненим власними гріхами? Чому шукаєш живого між померлими, прагнучи прекрасного, духовного вдосконалення, справедливості, миру?».
Закінчуючи загальну аудієнцію 23 квітня, у день, коли за григоріянським календарем Католицька Церква відзначає літургійний спомин святого Юрія, великомученика, Папа Франциск окремо щиро подякував «дітям, молоді, похилим віком, сім’ям, парафіяльним і чернечим спільнотам, асоціаціям, рухам та різним церковним групам», які привітали його з іменинами, виявляючи любов та духовну близькість. «Прошу всіх і надалі молитись за мене і за моє служіння Церкві», – сказав Святіший Отець
Четвер. У четвер, 24 квітня, вранці, Папа Франциск відслужив Святу Месу у каплиці «Дому Святої Марти». Провідною думкою під час проповіді Святішого Отця було те, що існують християни, які бояться радості Воскресіння, яку нам бажає подарувати Христос, їхнє життя подібне до похоронної відправи, вони забувають, що Воскреслий Ісус є завжди з нами. Єпископ Риму наголосив, що страх перед радістю – це хвороба християн сьогодення. Для таких християн значно простіше вірити, що Христос воскрес, але перебуває у небі, на певній відстані від нас. «Ми боїмося близькості Ісуса, бо вона дає нам радість». Але Ісус Своїм Воскресінням дарує нам радість: радість з приводу того, що ми є християни, що ми зблизька Його наслідуємо, що крокуємо шляхом Блаженств, що ми є разом із Ним. Далі Папа пригадав, що християнське життя повинно бути діалогом християнина з Ісусом Христом. «Просімо у Господа ласки не боятися радості», – сказав Понтифік на завершення.
П’ятниця. Вранці 25 квітня по польських телеканалах транслювалось відео звернення Святішого Отця Франциска, з нагоди канонізації папи Івана Павла ІІ. Папа висловив радість з того приводу, що саме йому випало проголосити його святість, від імені всього Божого люду дякуючи Іванові Павлові ІІ за «його невтомне служіння, духовний провід, за те, що він ввів Церкву у третє тисячоріччя віри та за його надзвичайне свідчення святості».
Святість Папи Івана ХХІІІ – це великий дар для Церкви. Про це в листі, опублікованому часописом «Ехо Берґамо», що виходить на малій батьківщині блаженного Івана ХХІІІ, написав Святіший Отець Франциск, звертаючись до земляків «Доброго Папи» напередодні його канонізації.
Святіший Отець Франциск прийняв на аудієнції у Ватикані прем’єр-міністра Республіки Албанія Едді Рама.
Субота. У суботу, 26 квітня, Папа Франциск прийняв у Ватикані Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, який після цього зустрінувся з Державним Секретарем Апостольської Столиці кардиналом П’єтро Пароліном. У склад делегації, серед інших, входив в.о. Міністра закордонних справ України Андрій Дещиця та Посол України при Святому Престолі Тетяна Іжевська. Святіший Отець подарував українському прем’єрові золоту ручку, висловлюючи побажання, що нею Прем’єр-міністр України підпише мир. З Ватикану Арсеній Яценюк із супроводом від’їхав до базиліки Святої Софії в Римі, де відбулась молитва за Україну та зустріч з українською громадою. Прем’єр-міністр попросив Папу молитися за Україну.
На приватних аудієнціях Папа Франциск прийняв 14 єпископів з Південної Африки, які прибули на візит ad limina Apostolorum.
Неділя. У неділю, 27 квітня, відбулась історична подія для Католицької Церкви – до лику святих було зачислено двох пап: Івана XIII та Івана Павла II. Сотні тисяч паломників, яких не стримав навіть дощ, молячись, співаючи та беручи участь у різних принагідних заходах на вулицях і площах поблизу Ватикану, протягом ночі з суботи, 26 квітня, на неділю очікували на початок урочистого Євхаристійного богослужіння. З Главою Католицької Церкви співслужили вислужений Папа Венедикт XVI, 150 кардиналів, понад 700 єпископів та величезна кількість священиків. Серед них – Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ, та Преосвященніший Мечислав Мокшицький. Богослуження розпочалося проказуванням Коронки до Божого Милосердя та Літанії до всіх святих, під час якої відбувся процесійний вхід служителів. Під час співу антифону внесено та покладено на призначеному місці мощі новопроголошених святих. Після обкадження мощей продовжилося Євхаристійне богослуження, яке закінчиться проказуванням молитви «Царице Неба».
У своїй проповіді Понтифік наголосив на тому, що Христові рани «це «скандал» віри, але одночасно її перевірка. Тому Рани з тіла воскреслого Христа не зникли, залишились, оскільки вони є постійним знаком Божої любові до нас і необхідні для віри в Бога». «Іван XXIII і Іван Павло II, – вів далі Папа, – мали сміливість подивитись на Рани Ісуса, доторкнутися до Його пробитих рук і боку. Не відчували сорому, щодо тіла Ісуса, не згіршилися Ним, Його хрестом; не відвернулись від свого брата (пор. Іс 58,7), тому що в кожній страждаючій людині, вони бачили Ісуса. Це були два відважні чоловікú, наповнені щирою присутністю Святого Духа, вони дали свідчення про доброту Бога і Його милосердя в Церкві і світі». «У цих двох чоловіках, які споглядали Рани Ісуса і були свідками Його милосердя мешкали «жива надія», разом із «невимовною і повною слави радістю» (1Пт 1,3.8). Ніхто не може їх позбавити надії і радості, які воскреслий Христос дає своїм учням.», – сказав Святіший Отець. Закінчив проповідь Папа словами: «Нехай обидва найсвятіші пастирі Божого Люду, заступаються за Церкву, щоб протягом цього двох річного синодального періоду, Святий Дух Її підтримував у душпастирському служінні сім’ям. Нехай вони навчать нас, не гіршитись Ранами Христа, а проникати в таємницю Божого Милосердя, яка завжди дає надію, завжди пробачає, бо завжди любить».
Радимо ознайомитись:
Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк про зустріч з Папою Франциском.
Пропонуємо вам у своїх молитвах долучитись до молитовних намірень Папи на травень.
About The Author
