Тижневий огляд: Папа і Апостольський престіл (06.04 – 12.04.15)

Істину про Христове воскресіння звіщає той, хто вміє сміятися з тими, хто радіє та плакати з тими, хто плаче. На це звернув увагу Папа Франциск, промовляючи до паломників, які у понеділок, 6 квітня 2015 р., опівдні, зібралися на площі Святого Петра у Ватикані, щоб проказати разом з Главою Католицької Церкви молитву «Царице Неба», яка у великодньому періоді замінює молитву «Ангел Господній». Вістка про Христове воскресіння є, за словами Святішого Отця, «тією доброю новиною, яку ми, натхнені Святим Духом, покликані нести іншим у кожному середовищі». Адже «віра у воскресіння» та «надія, принесена Ісусом», є найкращим даром, який «християнин може і повинен принести ближнім». Отож, слід невтомно звіщати, що Христос воскрес, і чинити це не лише словами, але «насамперед, свідченням свого життя», тобто, «добра новина про воскресіння повинна проглядатися у нашому обличчі, в наших почуттях і поведінці, в тому, як ми ставимося до інших», – наголосив Святіший Отець.

Дітям, у яких «вкрадено дитинство» присвятив своє повчання Папа Франциск, виголошене з нагоди загальної аудієнції у середу, 8 квітня 2015 р., в рамках катехиз, присвяених сім’ї. «Діти ніколи не є помилкою. Їхній голод не є помилкою, як не є нею їхня бідність, кволість, покиненість, скільки-ж то безпритульних дітей на вулиці, не є нею їхня неосвіченість чи невміння, адже багатьом дітям невідомо, що таке школа. Це, радше, причини, аби ще більше їх любити, з більшою великодушністю», – зазначив Святіший отець. Наступник святого Петра зауважив, що дуже часто діти відчувають наслідки життя дорослих, позначеного браком праці, малооплачуваною працею та незручними графіками роботи, діти стають першими жертвами незрілих зв’язків, безвідповідальних розлучень, наслідків псевдокультури вивищених суб’єктивних прав. Але про жодну дитину не забуває Небесний Отець, «жодна їхня сльоза не загублена», як «не забута відповідальність кожного з нас», – підкреслив Понтифік.

У четвер, 9 квітня 2015 року, Папа Франциск прийняв членів Патріаршого Синоду Вірмеської Католицької Церкви. Папа пригадав, що вірменський народ вважається першим, що навернувся на християнство, що сталося 301 року, та зберігає «гідну подиву спадщину духовності й культури, поєднану зі здатністю наново підводитися після численних переслідувань та випробувань, яких він зазнав». Закликавши співбратів у єпископстві дбати про почуття вдячності Господеві за дар вірності, Святіший Отець закликав просити також дару «мудрості серця». Зазначивши, що трагічна історія народу є, деякою мірою, продовженням Христових страстей, але також позначена паростками воскресіння, Наступник святого Петра заохотив пастирів Вірменської Католицької Церкви «навчати вірних уміти дивитися на дійсність новими очима, щоб кожного дня могти сказати: мій народ не лише є народом тих, які страждають за Христа, але, насамперед, народом воскреслих у Ньому» та «черпати з нього життєдайні соки для підтримки теперішнього радісним звіщенням Євангелія та свідченням любові».

У четвер, 9 квітня 2015 р., Папа Франциск прийняв в Апостольському палаці у Ватикані Президента Словацької Республіки Андрея Кіску, який опісля мав зустріч із монсеньйором Антуаном Камільєрі, заступником Секретаря Державного Секретаріату, відповідального за стосунки з державами. Під час розмов висловлено схвалення позитивного розвитку взаємин між державами, скріплених діючими Угодами та плідним діалогом між Церквою та владою. Окрему увагу було присвячено міжнародним подіям, зокрема, викликам, які стоять перед Близьким Сходом, та було наголошено на важливості захисту гідності людської особи.

У п’ятницю, 9 квітня 2015 р., Папа Франциск прийняв у Ватикані Президента Грузії Георгія Маргвелашвілі, який потім мав зустріч із монсеньйором Антуаном Камільєрі, заступником Секретаря Державного Секретаріату, відповідального за стосунки з державами. У ході дружньої бесіди висловлено схвалення розвитку двосторонніх взаємин і поглиблено деякі питання спільного зацікавлення, зокрема, стосовно позитивного внеску місцевої католицької спільноти у сферу харитативної та освітньої діяльності. Папа Франциск подарував президентові Грузії пам’ятну медаль із зображенням святого Мартина, який накриває бідного своїм плащем. Святіший Отець наголосив, що завжди радо дарує цю медаль главам держав, бо вони, так як святий Мартин, накривати убогих та захищати свій народ.

У суботу, 11 квітня 2015 р., у Ватикані оприлюднено Буллу Папи Франциска «Misericordiae Vultus – Обличчя Милосердя», в якій пояснено причини проголошення надзвичайного Святого Року, присвяченого милосердю, та окреслено напрямні лінії щодо того, як його якнайкраще пережити. У першій частині Святіший Отець поглиблює поняття милосердя, у другій пропонує практичні поради щодо відзначення Ювілею, а третя включає ряд закликів. Документ завершується призиванням Пресвятої Богородиці, Свідка Божого милосердя.

12 квітня 2015 р. Папа Франциск відправив у Ватиканській базиліці св. Месу з нагоди сторіччя “Великого злочину” – фізичного знищення вірмен в Османській імперії в роках з 1915 по 1918. Літургія пройшла у вірменському обряді. На початку Євхаристії Папа оголосив Доктором Вселенської Церкви св. Григорія з Нарека – вірменського священика і монаха, поета і вченого, який жив у період між 950- 1005 рр. Звертаючись до вірмен, присутніх в базиліці св. Петра, Папа зазначив, що світ зараз переживає “свого роду” третю світову війну, коли кожен день ми бачимо страшні злочини, криваві вбивства і шал руйнування. “На жаль, і сьогодні ми чуємо придушені крики багатьох наших беззахисних братів і сестер, яких через віру в Христа або етнічну приналежність, публічно і жорстоко вбивають: яких обезголовлюють, розпинають, спалюють живцем або змушують залишати свої землі”, – сказав Святіший Отець. У своїй проповіді, кажучи про трагічні події минулого часу, Папа зазначив, що тільки Бог може заповнити цю порожнечу, яку зло відкриває в наших серцях і в нашій історії. “З кожного гріха і найбільших трагедій світу звільняє нас смерть Христа, бо Його милосердя вічне”, – сказав Святіший Отець.

У глибині свого серця шукаємо зустрічі з Ісусом, Який є милосердним і лагідним. Так Папа Франциск прокоментував євангельську розповідь про те, як Ісус на восьмий день після Свого воскресіння утвердив у вірі святого Тому, дозволивши доторкнутися до Своїх ран. Цими думками він поділився перед проказуванням молитви «Царице Неба» у неділю, 12 квітня 2015 р., у Ватикані. За словами Папи, Тома представляє тих, які намагаються все перевірити особисто, пережити особистий досвід. Хоч долаючи труднощі, він також прийшов до віри, в той час, як Ісус терпеливо Його очікував. «У спасенному контакті з ранами Воскреслого, святий Тома виявляє свої рани», тобто, своє впокорення, а у слідах від цвяхів «віднаходить рішуче підтвердження того, що хтось його любить, чекає та розуміє». Святіший Отець відзначив, що апостол мав змогу «доторкнутися» до Пасхального таїнства, яке є виявленням «спасенної Божої любові». І також ми, за його словами, запрошені «споглядати у ранах Воскреслого Боже Милосердя, яке перевищує будь-які людські обмеження й прояснює пітьму зла та гріха». Після проказування молитви «Царице Неба» Папа Франциск, привітав усіх вірних Східних Церков, котрі цього дня святкували світлий празник Христового Воскресіння.

Радимо також прочитати:

Булла Папи Франциска «Misericordiae Vultus» (Обличчя милосердя). (Уривки)

Кардинал Герхард Людвіг Мюллер, префект Конгрегації віровчення про свою роль поряд з Папою