У Львові презентували досі невідомі листи блаженного Климентія Шептицького до родини

Сьогодні, 17 листопада, у день відзначення 147 річниці від дня народження Климентія Шептицького, у Львові презентували віднайдені листи блаженного Климентія до родини, написані у період з 1881 р. до 1945 р. Найближчим часом листи планують видати українською мовою та проілюструвати понад сотнею фотографій, багато з яких побачать вперше.

Про це сьогодні під час прес-конференції повідомив керівник Постуляційного центру монастирів студійського уставу, настоятель Свято-Іванівської лаври студійського уставу УГКЦ, о. Юстин Бойко.

Він розповів, що нещодавно у монастирі св. Теодора Студита «Студіон» у Кастель-Гандольфо, що біля Риму, вдалось віднайти листи блаженного Климентія Шептицького до родини, написані у період із 1881р. до 1945 р. Більшість з них – до брата Станіслава Шептицького. «У 2007 році монахи-студити вирішили заснувати інституцію – Постуляційний центр монастирів студійського уставу. Його завданням було збирання інформації про історію монахів-студитів та публікація певних матеріалів. Ми розпочали з тих, хто стоїть у колі відродження студійського монашиства – Андрея та Климентія Шептицьких.

І от поблизу Риму є монастир св. Теодора Студита «Студіон», він був куплений патріархом Йосифом Сліпим, за кошти митрополита Андрея Шептицького для монахів-студитів, які емігрували після війни за кордон. Відтак, в архівах монастиря збереглися копії всіх листів блаженного Клементія Шептицького до свого рідного брата Станіслава. Ці листи вдалося віднайти. Вони унікальні тим, що охоплюють період життя Климентія Шептицького ще перед вступом до монастиря і закінчуються періодом, коли його мали забрати на Сибір», – розповідає о. Юстин Бойко.

За його словами, сьогодні символічна дата – 147 річниця від дня народження Климентія Шептицького. «Минулого року ми святкували 150-ліття від дня народження Андрея Шептицького.

Слід пам’ятати, що завжди у тіні великих дій славного митрополита, стояла постать його рідного брата – Климентія Шептицького. Листи, які ми згодом опублікуємо, демонструють, що однією із причин того, що Климентій Шептицький вступив до монастиря студитів, – підмога митрополиту Андрею Шептицькому. Климентій надзвичайно любив свого брата. З листувань також видно, наскільки величною була та передвоєнна українська еліта роду Шептицьких», – зазначає о. Юстин Бойко.

Він також розповів, що з тексту листів можна довідатись і про маловідомі факти з життя родини Шептицьких та взаємини між братами, дітьми Яна та Софії Шептицьких. Окрім цього, у листах Климентій Шептицький детально описує своєму братову останні роки життя їх батьків та матері – Софії Шептицької. З них також можна довідатись про причини вступу у чернече життя автора та перебування в монастирі на Балканах.

Архимандрит Климентій Шептицький залишив у листах до родини також цінну, часто не відому широкому загалу, інформацію про Греко-католицьку церкву, події з життя митрополита Андрея Шептицького, його смерть та арешти єпископату.

Відтак, вже у Львові листи переклали з польської на українську мову. Сподіваємось, що зовсім скоро листи опублікують і представлять для широкого загалу. О. Юстин Бойко обіцяє, що це може статись у січні-лютому 2017 року.

Окрім цього, під час прес-конференції було презентовано видання матеріалів наукової конференції на тему: «Музей народної архітектури та побуту у Львові – спадщина митрополита Андрея Шептицького», яка відбулась 30-31 жовтня 2015 року. У виданні поміщено матеріали досліджень, які демонструють безпосередній зв’язок братів Шептицьких із заснуванням Свято-Іванівської лаври студійського уставу УГКЦ у Львові.

Довідка.

Блаженний священномученик Климентій (Казимир Шептицький) народився 17 листопада 1869 року у селі Прилбичі в родині Яна та Софії Шептицьких. Був шостою дитиною у сім’ї. У 1892 році отримав ступінь доктора права у Ягеллонському університеті у Кракові. Займався адвокатською та політичною діяльністю. Зокрема, у 1900-1907 році був депутатом австрійського парламенту, співавтор «Загального австрійського закону про ліси». У 1911 році, у віці 43 роки, втупив до монастиря. У 1918 році став настоятелем Унівського монастиря, a з 1926 року ігуменом Студитів Свято-Успенської Унівської лаври. У 1927 році на землях т.зв. Кайзервальду у Львові заснував Свято-Іванівську лавру Студійського уставу. В 1936–1937, спільно з братом, митрополитом Андрієм Шептицьким, склав статут для монахів Студійського уставу, відомий під назвою «Типікон», який апробував папа Пій XII. Відіграв велику роль у створенні та формуванні чернецтва греко-католицької Церкви. У 1939 році таємно іменований митрополитом Андрієм Шептицьким екзархом Росії та Сибіру. Під час Другої світової війни врятував кілька сотень єврейських, польських та українських дітей. Замордований у 1951 році у Владимирському централі в Росії. В 1996 р. посмертно отримав звання «Праведник народів світу» за порятунок євреїв у період Голокосту. Отець Климентій Шептицький беатифікований Папою Римським Іваном Павлом ІІ 27 червня 2001 року у Львові під час офіційного візиту Святійшого Отця в Україну.