У Львові відбулася зустріч: «Богопосвячені особи. Хто вони?»

В суботу 28 лютого в Митрополичій курії РКЦ у Львові відбулася зустріч на тему: «Богопосвячені особи. Хто вони?». Організував зустріч Центр святого Домініка. Під час зустрічі п’ять священиків з різних монарших згромаджень Львова – о. Павло Томис OMI (Місіонери Облати Непорочної Марії), о. Павло Одуй OFM conv (Орден Братів Менших Конвентуальних), о. Якуб Гонцяж OP (Орден Отців Проповідників), о. Євген Цимбалюк SAC (Товариство Католицького Апостольства) та о. Михайло Станчишин TI (Товариство Ісуса) поділилися історіями своїх покликань до богопосвяченого життя. В зустрічі взяли участь близько 100 осіб.

Розпочалася зустріч з привітання та представлення запрошених гостей-священиків. Далі кожна богопосвячена особа по-черзі поділилася свідченням свого життя та покликання.

Усі п’ять священиків виховалися в християнських родинах, з дитинства бачили приклад духовного життя своїх рідних. Так, о. Павло Одуй розповів, що їх у сім’ї було п’ятеро дітей, і після народження кожної дитини батьки в молитві віддавали її Богу. Його батьки хотіли, щоб у їх родині були богопосвячені особи. І зараз з п’яти дітей – двоє священики-францисканці.

Отець Якуб Гонцяж поділився, що з дитинства ходив з батьками до Церкви, а також розповів про практику молитви – десятку розарію, яку їх сім’я щодня молилася разом. З дитинства він був міністрантом – разом зі своїми однокласниками прислуговував біля вівтаря. Авторитетною особою та прикладом для наслідування в о. Якуба був рідний брат бабусі – монах-капуцин.

Отець Михайло єзуїт розповів, що прикладом в його житті були мати, бубуся та один священик. Інших духовних людей він не знав, бо навчався в радянські часи в російськомовній школі. Отець Павло Томис також був вихований у католицькій сім’ї, яка з дитинства передала йому віру. Отець Євген Цимбалюк поділився, що хоча його родина була віруюча, проте до Церкви ходили лише по святах. Але якось бабуся зацікавила його органною музикою, і він разом з нею почав відвідувати недільні Меси. Згодом призвичаївся до Церкви, став міністрантом, їздив на різні реколекції та відпочинкові заходи, які організовувала парафія.

Прагнення вступити до монастиря до кожного з гостей зустрічі прийшло по різному. Отець Павло Томис розповів, як під час Меси в неділю «Доброго пастиря», коли він стояв в самому кінці храму «підпираючи стіни», священник на проповіді запитав: «Може тебе Господь кличе, щоб ти став пастирем?». Тоді він відчув, що це питання звернене саме до нього, що Господь його кличе.

Отець Якуб пригадав навіть конкретну дату, коли на Месі Господь йому відкрив, що має стати домініканцем. Тоді відчув великий мир і впевненість. Отець Павло Одуй зрозумів, що має бути францисканцем, коли знайшов вдома журнал «Лицар Непорочної». На одній зі сторінок журналу був телефон францисканців, до яких він відразу і зателефонував з проханням прийняти до ордену. Отець Євген розповів, що не мав якогось переломного моменту відкриття покликання, просто, закінчуючи школу знав, якою дорогою піде – що стане священником-пальотином. Отець Михайло розповів про критерії розпізнання свого покликання – особисті стосунки з Богом, любов до праці, ігнатіанські реколекції, які йому подобалося проходити, а тепер вести та любов до себе самого – грішника.

Далі кожен священник розповів про орден до якого належить, його засновника та харизму.

Потім був час спілкування – на питання-відповіді. Питання були різноманітні. Учасники зустрічі запитували богопосвячених осіб, про те, як в сьогоднішній ситуації в в Україні розуміти слова Ісуса «підставити другу щоку», запитували, як привести молодь до Бога, що відбувається з авторитетом духовенства сьогодні і що роблять монаші ордени, щоб не втрачати свого авторитету, питали і про те, що роблять богопосвячені коли до них приходять сумніви.

Закінчилася зустріч спільною молитвою за богопосвячених осіб за заохоченням молитися за них щодня.

Центр святого Домініка планує провести ще одну зустріч з богопосвяченими особами. На цей раз гостями зустрічі стануть представники п’яти жіночих спільнот. Зустріч відбудеться – 18 квітня 2015 р. о 15.30 год. в конференцзалі Митрополичої курії РКЦ у Львові.

Текст і фото: Лідія Москаль