У Верховній Раді готують законопроект про легалізацію порнографії

У Верховній Раді готується законопроект про легалізацію порнографії. Його пропонують зареєструвати вже цього тижня. Ініціатором виступив депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк, який вважає, що зміни до закону сприятимуть розвантаженню правоохоронної системи.

У запланованому законопроекті пропонується змінити статтю 301 КК, з якої може бути вилучено норму про відповідальність за ввезення та виготовлення порнографічної продукції. Разом з цим, статтю 302 КК, тобто декриміналізувати створення або утримання місць розпусти взагалі хочуть видалити. Пропонується змінити і Закон «Про захист суспільної моралі», з якого можуть усунути чинне визначення порнографії. Зберігатиметься відповідальність тільки за публікацію порнографії без згоди учасників, екстремальне та дитяче порно.

Активна підтримка легалізації сороміцьких матеріалів надходить від умовно ліволіберальних депутатів і організацій. Партія та фракція «Голос» регулярно відзначається ініціативами та підтримкою антисімейних та просто аморальних законопроектів. Вони проштовхували ратифікацію Стамбульської конвенції, легалізацію канабісу, спрощення розлучень та підтримують одностатеві партнерства.

В публічному просторі ідея легалізувати порнографію стала активніше звучати з минулого літа. Тоді петиція на підтримку легалізації еротики набрала 25 тисяч голосів.Такі прихильники цієї ідеї як Офіс ефективного реагування (BRDO) лобіюють інтереси великих майданчиків публікації непристойного контенту та збирають довкола себе активістів, які системно проштовхують антисімейні ініціативи.

Їх підтримали найбільша організація лобіювання гомосексуалізму в Україні Київпрайд, співініціатори легалізації наркотиків «100% життя», ГО «Українські ЛГБТ військові за рівні права», «Гей-Форум України» та низка спілок, мета яких – це легалізація проституції.

Ярослав Железняк із «Голосу» та інші лобісти нормалізації соромітських матеріалів обґрунтовують свою ініціативу буцімто потребою реформувати цю сферу, а BRDO прямо вимагають змін під приводом «відповідності досвіду більшості країн-членів ЄС та міжнародним договорам».

Це вже майже класична історія, коли потреба зближення із Заходом виявляється тільки в найгіршому досвіді Європейського Союзу. Ця та подібні аморальні ініціативи абсолютно недоречні під час війни та несуть пряму небезпеку для українського суспільства в довготерміновій перспективі. Залишається лише питання: чому наші депутати так активно проштовхують саме антисімейні та аморальні законопроекти?