У Верховній Раді зареєструвано законопроект 9103 – «вбивцю шлюбів»

13 березня у Верховній Раді зареєстровано скандальний законопроєкт №9103, який має стати «вбивцею шлюбу». Його співавторами виступили 17 депутатів (дивіться за посиланням).

Нардеп Інна Совсун та інші автори законопроекту в пояснювальній записці законопроекту №9103 «Про цивільне партнерство» з самого початку декларують своє негативне ставлення до шлюбу, ставлячи на ньому тавро, що «шлюб – це «релігія» і для представників релігії», а вони пропонують просту та зручну альтернативу, яка дає швидку реєстрацію,  можливість не жити разом та не виконувати спільні обов’язки, можливість швидко розірвати це партнерство за бажанням будь-кого з партнерів. Ну, і як родзинка – можна з 18 років створювати одностатеві партнерства з ЛГБТ-партнерами, це офіційно стає сім’єю та як сім’я має право на усиновлення дітей.

 

“Шлюб – це релігійне дійство, яке багатьом неприйнятне”

Дивно, що так звані борці за рівність проти стереотипів і т.д., самі нав’язують брехливий стереотип у суспільство, декларуючи, що шлюб – це релігійне дійство. Це виглядає дуже маніпулятивно, зважаючи, що ще з радянських часів комуністами було все зроблено, аби повністю відділити шлюб від церкви та релігійних обрядів.

Шлюб став окремою юридичною процедурою, виключно світським правочином, тож люди повинні були брати шлюб у РАЦСІ, а потім ті, хто належали до церков, вінчалися окремо уже в церкві. Нині ця процедура так і залишилася, і священники та церкви не мають права на реєстрацію шлюбу, що, до речі, офіційно дозволено в багатьох країнах.

Ось що кажуть автори законопроекту №9103: «…зважаючи на те, що інститут шлюбу в суспільстві стійко асоціюється з релігією, реєстроване партнерство є альтернативою для тих різностатевих пар, які не представляють жодне релігійне вірування, або не бажають укладати саме шлюб з будь-яких інших причин. Перевагою партнерства також є швидша процедура реєстрації та спрощений порядок розірвання. При цьому, обсяг прав партнерів відрізняється в кожній державі, подекуди — немає вагомої різниці з інститутом шлюбу, а подекуди — він є вужчим».

Таким чином автори хочуть через «цивільне партнерство» спробувати «вбити інститут шлюбу», затаврувавши його в суспільстві як релігійний пережиток та стереотип, і запропонувавши легку альтернативу, яка схожа на шлюб, але ні до чого не зобов’язує.

 

“Військові просять дати можливість створювати ЛГБТ-союзи”

Автори законопроекту апелюють до того, що нині багато військових дуже просять у них про можливість  укладати цивільне одностатеве партнерство (аналог шлюбу) з представниками ЛГБТ.

Чомусь для депутатів саме питання одностатевих ЛГБТ-партнерств (аналогу шлюбу) нині стало одним з ключових для військових.

Ось як вони це описують: «Насамперед, це необхідно, щоб захистити права військових. Оскільки тисячі з них — не можуть офіційно оформити свої стосунки, бо їхні партнери чи партнерки однієї з ними статі. Тому у випадках поранення, зникнення безвісти або загибелі – їхні сім’ї та вони самі не мають достатнього юридичного захисту з боку держави».

 

“Реєстроване ЛГБТ-партнерство стане офіційно сім’єю і дасть право всиновлювати дітей”

Автори «законопроекту-вбивці сім’ї» 9103 роблять кардинальну зміну в Сімейному кодексі України, де в Статті 3, яка визначає, що таке сім’я, добавляють абзац:

«Реєстровані партнери є СІМ’ЄЮ!!! незалежно від того, чи проживають вони фактично разом та чи ведуть спільно домашнє господарство».

Чому так важливе це визначення? Бо це відкриває можливість для усиновлення дітей ЛГБТ-парами, які створять цивільне партнерство.

Так, у Сімейному кодексі, у Главі 18, у Статті 207 сказано в пункті 1, що «Усиновленнням є прийняття усиновлювачем у свою СІМ’Ю!!! особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду…»

А в статті 211 cказано, що з одного боку «Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі» Однак у пункті 4 сказано!!!

4. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину. Якщо такі особи проживають однією СІМЄ’Ю!!!, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

Таким чином, якщо ЛГБТ-пара, яка перебуває у цивільному партнерстві, вважається сім’єю!!! А особи, які є не в шлюбі, а проживають сім’єю, МОЖУТЬ за рішенням суду всиновити дитину.

Далі ще цікавіше: іноземне цивільне ЛГБТ-партнерство прирівнюється до українського з такими ж правами. Тобто і іноземні ЛГБТ-пари отримають, скорше за все, право на усиновлення дітей.

У Законі України “Про імміграцію”. Стаття 58. Дійсність шлюбу, реєстрованого партнерства, що укладено, зареєстровано за межами України, додано новий пункт 4. Реєстроване партнерство між іноземцями, реєстроване партнерство між іноземцем та особою без громадянства, реєстроване партнерство між особами без громадянства, що зареєстровані відповідно до права іноземної держави, є дійсними в Україні.

“Зареєстроване партнерство – можна судитися за спадщину, не мати обов’язків та не жити разом, розірвати партнерство за поданням лише однієї сторони”

Згідно з проєктом, реєстроване партнерство – це зареєстрований у певному порядку добровільний сімейний союз двох повнолітніх осіб однієї або різної статі. Водночас реєстроване партнерство не є шлюбом, а проживання осіб однією сім’єю не є реєстрованим партнерством, якщо такий союз не зареєстровано.

Після держреєстрації партнери отримують статус близьких родичів, а саме – членів сім’ї першого ступеня спорідненості, незалежно від того, чи проживають вони фактично разом і чи ведуть спільно домашнє господарство. (Дивна норма, адже нібито автори боряться за можливість створити альтернативу родині, а самі в той час показують, що це партнерство скорше всього для тих, хто планує вільні стосунки, але дає право судитися за спадщину партнера як родич першої лінії).

Реєстрація партнерства проводитиметься після 10 днів з дня подання відповідної заяви, а розірвання можливе як за спільною заявою, так і за волевиявленням однієї зі сторін.

Законопроєкт передбачає положення про можливість реєстрації партнерства за відсутності однієї особи або поза органом реєстрації актів цивільного стану (наприклад, коли партнер є військовослужбовцем).

Загалом перед нами не просто законопроект 9103, а справжній вбивця шлюбу.

 Якщо ви проти таких змін, то закликаємо вас максимально поширити цю інформацію та надати їй максимального резонансу!

Окрім цього, надсилайте депутатам Верховної Ради даний проект звернення.

About The Author