Українсько-польське примирення – надія для європейського християнства

Цьогорічна проща до Зарваниці, яку очолив Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, і на якій був присутній Глава Конференції католицьких єпископів Польщі Архиєпископ і митрополит Познанський монс. Станіслав Ґондецкі, могла би стати переломний моментом у польсько-українському примиренні.

В часі нічних чувань, Блаженніший Святослав зазначив: «Ми разом хочемо вести наші народи дорогою примирення, бо це є та дорога, якою можуть і повинні іти християни Європи у ІІІ тисячолітті. Ми особливо молимося за цей тиждень у Польському Сеймі, щоб політики якимись невластивими термінами не знищили ту справу польсько-українського примирення, яку наші Церкви вже століттями разом чинять і йдуть разом вперед…».

Цей драматичний заклик підтвердив і Глава польського католицького єпископату: «Ми – поляки і українці є братами. Першочерговим у цьому братерстві є тієї самої єдність віри, яку ми прийняли практично одночасно. Цього року ми святкували 1050-річницю хрещення Польщі, а ви нещодавно святкували 1025-річницю хрещення Русі. І це братство не стосується тільки минувшини, воно стосується теперішнього і майбуття».

Вочевидь провідники місцевих осередків Партії Христа, яка існує вже 2000 років, набагато краще розуміють ситуацію, аніж провідники партій, які виникли кілька десятиліть тому, чи тим більше партій-«одноденок».

Українсько-польське примирення, яке би скріпило українсько-польський союз важливе не тільки і не стільки для протистояння московитській агресії, як в першу чергу для порятунку європейського християнства. На це неоднозначно натякнув Архиєпископ Познанський: Перебуваючи на Синоді єпископів Католицької Церкви, який був присвячений питанням сім’ї, ми разом з Блаженнішим Святославом були в одній робочій групі ми разом по-лицарськи боронили правди католицької віри. Я подивляв той факт, що Його Блаженство не тільки виявися дуже обізнаним у цих питаннях, але і тим, що Його Блаженство мусів боронити присутність Святого Духа на цьому Синоді. Маєте не тільки Верховного Архиєпископа, але Великого Архиєпископа. Можете гордитись ним».

Як би це патетично не звучало, але зараз саме на українських і польських католиках лежить велика частина відповідальності за збереження християнства в Європі. Так це правда, доля українсько-польського примирення зараз насамперед перебуває в руках Польського Сейму, який своїм голосування може знищити це примирення, або активізувати його.

Але над всім цим є Бог, Який усе сотворив і всім управляє. Тому цими днями ми мусимо активізувати свої молитви за те, щоб Бог не дав політикам завалити справу українсько-польського примирення.

О. Орест-Дмитро Вільчиснький