«В нашій особі Божий люд має бачити живу присутність Христа, котрий іде до опущених, до останніх», – владика Тарас Сеньків

5 листопада 2014 року, в Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці м. Стрий, владика Тарас Сеньків, Єпарх Стрийський, очолив Архиєрейську Божественну Літургію, з нагоди святкування Дня єпархії, яке традиційно уже 14-ть років поспіль відбувається в день покровителя Стрийської єпархії – Святого апостола Якова, брата Господнього.

Святкову Літургію також молився владика Богдан Манишин, єпископ-помічник, і чисельно присутнє духовенство Стрийської єпархії. А також цього дня до сану священичого у неодруженому стані було рукоположено диякона Скрипнюка Романа.

На початку своєї проповіді владика Тарас звернув увагу духовенства на покровителів Стрийської єпархії: апостола Якова, Пресвятої родини і блаженних новомучеників, закликаючи духовенство наслідувати їх добрий приклад ревності у вірі до Бога на шляху до святості.

Заторкаючи тему святкування 25-ліття легалізації УГКЦ єпископ наголосив на силі віри, яка здатна подолати будь якого ворога, ставлячи за приклад служіння і працю блаженного Омеляна Ковча і «духовного батька українського народу» Митрополита Андрея Шептицького.

Продовжуючи своє духовне звернення до присутніх у храмі, Єпарх Стрийський звернув їхню увагу на «трьох важливих речах з котрих складається, будується і зростає Церква: духовенство, родина і парафія».

«Господь довірив нам священичий уряд аби освячувати і спасати народ», – сказав владика Тарас, звертаючись до духовенства, наголошуючи на важливості ревної праці кожного священика.

Також єпископ порушив питання священичої солідарності у відносинах духовенства, яка затьмарюється і нівелюється під впливом «пропозицій світу», закликаючи «приймати свого брата у Христі, в священичому служінні, як Божий дар, так як Церква приймає кожне покликання до священства».

«Той світ міняє не політика, не зброя, але віра в Бога і щира молитва, готовність до самопосвяти, …», – продовжив Архиєрей, аналізуючи дійсність поверхневого служіння та ставлячи в противагу приклад ревного служіння блаженного Омеляна Ковча.

Звертаючи увагу священиків на родину, владика Тарас окреслив її як «Богом створену клітину з котрої будується організм кожного людського суспільства», – сказавши, що « родина – це є колиска життя, де народжується майбутнє, де народжуються політики, економісти, справедливі й чесні, де вмирає корупція. Родина – то є Божий дар святости в котрому відблискується велич і святість цілої Пресвятої Тройці тут на землі».

Єпископ закликав духовенство до безпосередньої участі в житті кожної родини, щоб формувати в них «атмосферу християнської любові», будуючи їхню віру в Бога, бо «катехизація, євангелізація, всяке виховання, всяке формування людського благородства, величі християнської, національної, громадянської свідомості все починається в родині, а якщо там атмосфера ненависті, якщо там розділення, якщо родина сьогодні є найбільш атакована світом структура суспільства, то світ не має завтрішнього дня».

«Якщо у нашому служінні головною мотивацією є щось наше приватне, а не Боже, то ми робимо велику кривду іншим, котрих Бог через то скривдження починає цінувати більше як нас», – сказав Архиєрей, торкаючись третього пункту своєї проповіді – парафії, звертаючи увагу священиків на їхню велику відповідальність за спасіння повірених їм людей і вказуючи їм напрямки їхнього служіння у всіх прошарках суспільства та закликаючи «принести там світло до темряви, потіху до зранених, стривожених і опущених, принести правду там де є брехня і невіжество».

Підсумовуючи все сказане у проповіді, владика Тарас Сеньків мовив, що: «Від того, як ми будемо проповідувати Христа, буде народжуватись людське геройство, благородство і святість».

А після Літургії кожен священик отримав з нагоди 25-ліття легалізації УГКЦ подяку від імені Єпарха Стрийського за працю на своїх парафіях.