Важкі питання. Чи може Католицька Церква в майбутньому дозволити висвячування жінок?

ПИТАННЯ: Чи може Католицька Церква поміняти в майбутньому свій погляд на жіноче священство, адже і сьогодні деякі богослови ставляться до такої можливості позитивно?

ВІДПОВІДЬ: В апостольському посланні Папи Івана Павла II «Ordinatio sacerdotalis» стверджується наступне: «Хоча вчення про те, що священичі свячення мають належати лише чоловікам зберігалося безперервною та повсюдною Традицією Церкви і впевнено викладалося Учительством Церкви в його недавніх документах, в даний час в деяких місцях його, тим не менше, вважають відкритим для обговорення або ж вважають, наче судження Церкви про те, що жінки не повинні допускатися до висвячування, повинно розглядатися як таке, що має лише дисциплінарну силу.

Тому, щоб усунути всі сумніви щодо цього вельми важливого питання, – що зачіпає саме Божественне улаштування Церкви, – виконуючи своє служіння затвердження братів (пор. Лк. 22,32), я оголошую, що Церква ні за яких обставин не має влади покладати священний сан на жінок, і що цього остаточного судження повинні дотримуватися всі вірні Христові».

Що означає в даному випадку «остаточне судження»?

Всі судження Церкви можна поділити на «визначальні» і «остаточні». Ми маємо справу з «визначальними» судженнями, коли вони виносяться урочисто з допомогою затвердження ex cathedra Римським Папою або Вселенським Собором. Той, хто відкидає визначальне судження, впадає в єресь.

Коли мова йде про «остаточне» судження, то, будучи безпомилковим, воно не виражається з допомогою урочистого акту. І той, хто заперечує таке рішення церковного учительства, не вважається єретиком, хоча і перебуває в омані.

Повертаючись до нашого конкретного питання, звернімося до доктринального документу Конгрегації віровчення, в якому абсолютно чітко підтверджується вчення про неприпустимість рукопокладання жінок:

«Що стосується вчення про священиче рукопокладання, яке можливе тільки для чоловіків, то необхідно дотримуватися наступних положень: хоча Римський Папа і не висловився за допомогою догматичного визначення, тим не менш цю доктрину слід вважати остаточною, оскільки вона заснована на записаному Слові Божому, яке безперервно зберігає і застосовує традиція Церкви, і була безпомилково запропонована ординарним і універсальним вчительством. І не виключено, що в майбутньому церковна свідомість прийде до визначення цієї доктрини як аспекту віри, отриманої в Божественному Одкровенні» (тобто не виключено, що ця доктрина буде визначена в формі догми).

У цитованому вище документі Конгрегації віровчення нагадується, що немає різниці між прихильністю істинам віри, вираженим за допомогою остаточного судження, і істинам віри, вираженим у формі догми.

Таким чином, вчення Церкви про рукопокладання непорушне та остаточне і не може змінитися ні за яких обставин.

За матеріалами: Радіо Ватикан

На питання читачів відповідає російська служба Радіо Ватикан – [email protected], поштова адреса для запитань – – Російська служба Радіо Ватикану, 00120 Ватикан.