Важкі питання. «Чому мене звеш благим? Ніхто не благий, хіба один Бог»

Питання: «А Ісус озвавсь до нього: Чому мене звеш Добрим? Ніхто не Добрий, крім Бога самого» (Мт. 19,17 пер.Огієнка). Якщо для нас Ісус – Господь і Бог, то значить і Добрийй. Що тоді мається на увазі?

Відповідь: В інших перекладах, а також у Вульгаті, в італійській Біблії і в деяких українських перекладах, цей уривок з Євангелія від Матея звучить інакше. Наприклад, у перекладі Хоменка ця фраза звучить так: «Учителю, що доброгомаю чинити, щоб мати вічне життя? Ісус сказав до нього: “Чому питаєш мене про те, що добре? Добрий є один тільки (Бог)”. Точно так само передані ці слова Ісуса і в інших перекладах: по суті, Ісус помічає юнакові не те, що він називає Його благим, а що він називає благом, добром те, що не є Богом. Один тільки Бог благий, тому що Він – джерело всякого блага, і все благо, яке є в творінні, походить з Його серця і виливається в серця людські благодаттю, істиною, мудрістю, милосердям. Нічого з добра, властивого людині, не походить від неї, – воно походить від Бога. Розмова з юнаком, який хоче увійти в життя вічне, закінчується сумно: юнак спохмурнів і відійшов, оскільки слова Ісуса «продай все своє майно і віддай його бідним» здалися йому нездійсненними. Насправді, вказуючи на те, що один тільки Бог благий, Господь хоче сказати юнакові, що він любить свої блага більше, ніж єдине варте того Благо.

Паралельний уривок з Євангелія від Марка (10,17-18) у перекладі Хоменка звучить так: «Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати вічне життя? – Чому ти називаєш мене благим? – сказав Ісус. – Ніхто не благий окрім одного Бога». У цих словах Ісус неначе зміщує увагу до себе на Бога, бо головне в цій розмові – виконання волі Божої, здійснення задуму Отця.

У різних коментарях до цього уривка наголошується, що, заперечуючи юнакові з приводу того, що він назвав Його благим, Ісус насправді присвоює собі цю властивість Бога – благість, доброту. Таким чином, сенс Його заперечення такий: ти називаєш мене благим, але благий тільки Бог, – значить, ти звертаєшся до мене не як до вчителя, а як до вчителя благого, що має рівну гідність з Богом. Тобто ці слова стосуються одкровення Христа про Його Богосинівство.

Цим запереченням – що один тільки Бог благий – Господь хоче також сказати, що людина, яка хоче доброго, хоче творити добро, повинна черпати це благо від Отця. Але ніхто не може черпати від Отця, якщо не через єдиного посередника благодаті, Його Сина єдинородного Ісуса Христа. Саме через Нього приходить всяке благо на землю, і Він – джерело вічного життя, до якого прагне юнак з цього євангельського оповідання.

У цьому невеликому діалозі про милість і про благо ми бачимо, що є благо посереднє і благо найвище. Отець Небесний послав до нас Свого Сина, щоб Він показав кожній людині, що є найвище благо на землі й на небі.

Господь здатний перетворити будь-яке земне благо на благо небесне. Земне майно може зникнути в одну мить, а небесне благо залишається навіки.