“Важкі питання”. Про зміну обряду при приєднанні православних до Католицької Церкви

ПИТАННЯ: Я хрещений у православній Церкві, але прийшов у віці 12 років в католицтво. Прийняв перше причастя. Але є твердження, що я не римо-католик, як я себе вважаю, а греко-католик. Що за парадокс? Я ніколи не був в греко-католицькій церкві. Але проблема в тому, що віра якось передається у спадок.

ВІДПОВІДЬ: Справа не в тому, що віра передається у спадок: звичайно ж, віра – це вільний вибір кожної людини. Мова в даному випадку йде про приналежність до церковної традиції. Католицька Церква визнає Таїнства східних Церков і не бере під сумнів цінність їх християнської традиції. Не випадково в Декреті про екуменізм (Unitatis redintegratio) Другого Ватиканського собору в розділі про східні Церкви, відокремлені від Церкви Риму, особливо підкреслюється: «Сей Священний Собор заявляє, що вся ця духовна, літургійна, дисциплінарна і богословська спадщина в різних її переказах належить до повноті католицькості і апостольськості Церкви»(17). Ця ж думка поновлюється і в наступних документах Католицької Церкви, що стосуються східних традицій.

18 жовтня 1990 був оприлюднений Кодекс канонів східних Церков, що є невід’ємною частиною канонічного права Католицької Церкви. Він набув чинності 1 жовтня 1991 року. Канонам східних католицьких Церков підпорядковуються всі випадки, що мали місце починаючи з цієї дати, у тому числі і ті, що стосуються приєднання до католицтва.

Бажання православної людини вступити в повноту Католицької Церкви саме в латинському обряді не є чимось очевидним, принаймні з канонічної точки зору. Зрозуміло, таке бажання цілком зрозуміле і виправдане для багатьох наших співвітчизників з різних традиційно православних регіонів колишнього Радянського Союзу, де на момент відновлення церковних структур на початку 90-х років католицтво було в основному представлено латинським обрядом і місіонерами із західних країн. Проте канон 35-й східного канонічного права наказує хрещеним некатоликам, тим, хто розпочав повне спілкування з Католицькою Церквою, зберігати і практикувати свій обряд, в якому людина була хрещена, і дотримуватися його в міру можливості. Таким чином, православний, який прилучився до Католицької Церкви, належить до Церкви sui iuris (тобто Церкви «свого права», окремої помісної Церкви) того ж обряду, якому слідував в православ’ї.

Звичайно, тут слід відразу уточнити: наприклад, в Росії або в деяких районах України після довгих років комуністичного режиму важко було знайти громаду східного обряду і тим більше Церкву sui iuris, тому прилучення людей до католицтва відбувалося, як правило, через контакти з латинським обрядом. Саме в громадах латинського обряду люди знайомилися з Євангелієм, приймали Таїнства і брали участь у церковному житті.

Початком християнського життя є саме Хрещення, і обряд, в якому було прийнято Хрещення, є частиною якоїсь спадщини. Католицька Церква визнає існування різних традицій у своєму лоні і закликає зберігати цю спадщину. Саме тому канонічне право стверджує, що некатолики, які приєдналися до Католицької Церкви, належать до того обряду, якому слідували до приєднання.

Таким чином, Ви канонічно належите до Церкви східного обряду, навіть якщо ніколи не були в греко-католицькому храмі. Звичайно, це не означає, що Ви зобов’язані відвідувати саме греко-католицький храм. Католики будь-якого обряду можуть брати участь у Божественній літургії в будь-якому обряді Католицької Церкви. Крім того, якщо Ви дійсно зустрілися з Христом саме в громаді латинського обряду, то у Вас є серйозні підстави для формального переходу з східного обряду в латинський. Але визначити, наскільки серйозні ці підстави, може тільки церковна влада – Апостольський Престіл. Тому, якщо Ви хочете стати католиком латинського обряду і формально належати до Церкви sui iuris латинського обряду, Вам необхідно звернутися до двох єрархів: до Вашого безпосереднього єрарха, яким є єпископ Церкви східного обряду на Вашій території (наприклад, на Україні це буде місцевий єпископ УГКЦ), і одночасно з цим – до місцевого єпископа латинського обряду.

Якщо Ви вступаєте в шлюб з католичкою латинського обряду, то Ви при звершенні Таїнства шлюбу можете перейти в латинський обряд і формально вважати себе католиком латинського обряду.

Наприкінці ще раз підкреслимо, що навіть без будь-якого формального переходу в інший обряд у Вас немає ніяких перешкод до того, щоб брати участь у церковному житті і приймати Таїнства в парафії латинського обряду, хоча канонічно Ви належите до східного обряду.