Вчені проводять неетичні експерименти на ненароджених дітях, щоб покращити методи редагування генів, стверджує біоетик

За словами одного біоетика, генетики проводять експерименти на ненароджених дітях, які можна було б провести на ембріонах тварин.

Генетики підвищують точність редагування генів за допомогою експериментів на ненароджених дітях, які можна було б провести на тваринах, стверджує біоетик.

У Колумбійському Університеті дослідники вже відредагували ДНК людських ембріонів із «безпрецедентною точністю», згідно з нещодавнім звітом New York Times.

Дітер Еґлі, професор розвитку клітинної біології на кафедрі педіатрії Колумбійського Університету, керував дослідженням, використовуючи техніку, яка називається базовим редагуванням, яка дозволяє замінювати окремі генетичні літери у послідовностях ДНК, зазначається у звіті.

Робота Еґлі не завдала такої шкоди, яку зазвичай завдає техніка редагування генів «CRISPR» (Clustered Regularly Interspaced Short Palindromic Repeats, тобто кластеризовані регулярно розташовані короткі паліндромні повтори). Водночас, за словами дослідника, потенційні побічні ефекти досі невідомі, і ця техніка не готова до клінічного впровадження.

Розроблена технологія має власні етичні наслідки: її можна використовувати для лікування хвороботворних мутацій на ранніх стадіях життя, але її також можна використовувати євгенічним способом для відбору бажаних рис у ненароджених дітей.

Отець Тадеуш Пахольчик, нейробіолог і старший спеціаліст з етики Національного Католицького Центру Біоетики (National Catholic Bioethics Center), звернув увагу на етичні проблеми, пов’язані з цими експериментами.

«Спроба зробити генетичні модифікації більш ефективним способом, ніж це було досягнуто раніше, – це саме той тип експерименту, який слід було проводити на ембріонах тварин, а не на людських ембріонах», – сказав він EWTN News.

«Та сама базова біологічна інформація, про яку повідомлялося в цих дослідженнях, могла бути легко отримана таким чином», – сказав Пахольчик.

Етичні проблеми щодо експериментів з ембріонами

Окрім неетичного характеру самих експериментів, о. Пахольчик також вважає неетичним спосіб, яким дослідники отримували ненароджених дітей.

«Батьків просили передати своїх надзвичайно маленьких «дітей, що залишилися», до клінік лікування безпліддя, щоб учені могли проводити над ними експерименти, тоді як інші об’єкти експериментів створювалися за допомогою ЕКЗ для використання як «матеріал для досліджень»», – сказав Пахольчик.

Вчені або отримували ембріони від батьків, у яких були «діти, що залишилися», або створювали людські ембріони для експериментів – обидва ці методи, за словами о. Пахольчика, Церква називає неетичними.

«Дослідники шукали яйцеклітини у жінок з метою запліднення цих яйцеклітин для створення ембріонів людей у скляному посуді, щоб вони потім могли служити сировиною для досліджень та експериментів, – сказав науковець. – Із самого початку ці експерименти в Колумбійському Університеті були неетичними».

«Також слід зазначити, що людські ембріони, отримані в цих експериментах, часто навмисно приносили в жертву, щоб отримати їхні ембріональні стовбурові клітини, які використовувалися для додаткових досліджень», – продовжив о. Пахольчик.

«Створення людей з метою їх знищення однозначно неетичне і має бути незаконним», – продовжив він.

Деякі ембріони були отримані від батьків, які створили дітей шляхом екстракорпорального запліднення (ЕКЗ), що, за словами Пахольчика, нехтує згодою ненародженої людини.

Батьки не могли дати згоду на проведення експериментів над своїми ненародженими дітьми, сказав він, оскільки «етична згода за визначенням зосереджена на покращенні здоров’я та виключає будь-яке схвалення безпосереднього спричинення їхньої смерті або використання суб’єктів лише як засобу для досягнення мети».

«Інформована згода особливо важлива, коли йдеться про дуже вразливі суб’єкти досліджень, а людські ембріони є одними з найвразливіших Божих створінь, – сказав о. Пахольчик. – Людські ембріони – це особливий клас осіб, які заслуговують особливого захисту».

Погляд у майбутнє: етичні проблеми редагування генів

Пахольчик зазначив, що Католицька Церква підтримуватиме редагування генів як медичну терапію, але не на ризик для ненародженої дитини.

«Важливо зазначити, що Церква дозволить редагування генів для виправлення генетичних аномалій, якщо ризики для ембріонального пацієнта будуть дуже низькими, і не вноситимуться спадкові зміни ДНК нашого виду, – сказав він. –Таке відновлення – це просто форма прямої медичної терапії для окремої людини».

Однак науковець зазначив, що на даний момент редагування генів усе ще становить величезні ризики для ненароджених дітей.

«Складна наука про генетичну модифікацію на даний момент усе ще передбачає величезні ризики для ембріона», — сказав він.

Пахольчик також висловив стурбованість щодо прийняття католиками генетичного вдосконалення, попереджаючи, прийняття ЕКЗ (штучного запліднення) є провісником того, що може статися в майбутньому.

«Католикам справді слід непокоїтись перспективами генетичної модифікації майбутніх поколінь», — сказав о. Пахольчик.

«У минулому католики, здається, не змогли вчасно розпізнати й чітко сформулювати моральну неприйнятність створення дітей у пробірках і лабораторному посуді за допомогою ЕКЗ, і тепер католики користуються цими технологіями, ймовірно, не менше, ніж решта суспільства», — продовжив він.

«Так само, коли в майбутньому відбуватиметься генетичне вдосконалення дітей, зважаючи на повсюдне нерозуміння та відсутність серйозного осмислення пов’язаних і з цим морально-етичних питань, католики, ймовірно, піддадуться технологічній спокусі й знову просто “гратимуть за чужими правилами”, щоб не відрізнятися від інших», — додав він.