Великоднє послання єпископів Стрийської єпархії
Великоднє послання Преосвященного Владики Тараса Сеньківа, О.М., Єпарха Стрийського та Преосвященного Владики Богдана Манишина, Єпископа-помічника Стрийської Єпархії УГКЦ.
Всесвітлішим, всечеснішим отцям, високопреподобним і преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі вірним Стрийської єпархії Української Греко-Католицької Церкви.
Христос Воскрес!
«Ті, що були в оковах адових,
Побачивши безмірне твоє милосердя,
До світла радісно поспішали,
Пасху хвалячи вічную»
(Пасхальна утреня)
Улюблені в Христі браття та сестри!
Звершивши щасливо час Великого посту, вступаємо у величний день Христового Воскресіння, Пасху Господню. Мовою Біблії «пасха» дослівно означає «перехід». Пасха Старого Заповіту, однак, була лише праобразом тієї, яка стала спасительною дійсністю для всього людства. Христова Пасха – це найрадикальніший перехід, який стався від створення світу. Перехід від смерті до вічного життя. Своєю смертю та воскресінням Ісус Христос визволив людину з найгіршого рабства, неволі гріха, і відкрив їй дорогу до обітованої Землі, Божого Царства, Царства справедливості, любові та миру.
Ті, що були в оковах адових
Пасха є справжнім таїнством спасіння людства! У своєму Тілі Христос перемінює плач на радість, смерть на воскресіння, зневагу і погорду на вічну, непроминаючу велич. Його воскресіння принесло життя мертвим, прощення грішникам і славу святим.
Христове Воскресіння є новим створенням, яке в тайні довершується всередині самої людини і є початком цілісного визволення, яке здатне відновити кожен її особистий та суспільний вимір. Це подія, яка буттєво змінила хід історії, спрямувавши її раз і назавжди в сторону прощення, добра та життя.
Пасха, однак, не є жодною магічною силою, яка б чудесним способом змінювала життя відповідно до наших бажань. Участь в Христовій перемозі вимагає нашої свободи та відповідальності, потребує відваги віри. Як по переході на другий берег Червоного Моря євреї знайшли пустиню, так само і Церква, після Воскресіння завжди подорожує історією, з її радостями та надіями, болями та тривогами. Ця історія вже обіймає в собі вічність, вона позначена новим і вічним союзом з Богом та дійсно відкрита на майбуття. Саме тому, Церква і християни, зі століття в століття повторюють Хресну дорогу Христа, але розуміють її як дорогу до Воскресіння і Вічного Життя.
Наше святкування Великодня є тісно пов’язане з сьогоденними реаліями життя. До певної міри воно залежить від того, як пройшов минулий рік. Особливо тоді, коли складається враження, що той рік був однією страсною п’ятницею. Можливо цього року ми, як ніколи, потребуємо переможної вістки про те, що Христос, подолавши смерть і сили пекельні, воскрес із мертвих.
Побачивши безмірне твоє милосердя
У світлі Великодня нашому погляду на смерть і воскресіння відкривається їх причина – гріх і прощення; те, що творить основу стосунку між людиною та Богом. Воскресіння є остаточним словом Божого милосердя для нас, словом, яке лунає у цьому непевному, занапащеному гріхом світі, як запевнення початку нової нерушимої дійсності, виповненої життям і любов’ю.
Господь є вірний, а отже, все те що обіцяв та виконав, триває вічно. Бог Отець відповідає на найтяжчий гріх, який тільки може бути – вбивство його Єдинородного Сина – найбільшим актом милосердя. Він воскресив Ісуса не для того, щоб нас осудити, але розп’ятого за наші гріхи Він воскресив для нашого оправдання (пор. Рим 4,25). Відповіддю Отця на те, що накоїли люди – є Воскресіння Христа та вилиття на нас повноти свого милосердя і благодаті.
У світлі Христового Воскресіння нам об’являється суть Господнього плану спасіння, ключ, яким нам відкриваються двері Божого милосердя – Божественне смирення. У Воскресінні є подолана прірва між Богом та людиною, а мостом поєднання є покора Спасителя.
Перемога Воскреслого відбувається в таємниці, без свідків, як і відбуваються всі великі речі. Христову смерть на Голгофі бачило багато людей, цілий натовп, що був на тому місці. Але воскреслий Христос з’явився тільки невеликій групі свідків, так, неначе хотів залишитися скритим. Цей таємничий характер Воскресіння мов би застерігає, що тут не слід очікувати чогось тріумфального та дивного для наших очей, великої слави для Христа у світі після Його Страстей. Тріумф Христа над смертю залишається невидимим. Він є радикально відмінним від тріумфів цього світу, є вселенським і надприродним.
Христос через свої появи дав достатньо причин для нашої віри в Його воскресіння. Він з’являвся багато разів і ясно дав зрозуміти своїм учням, що насправді воскрес. Але у події Христового воскресіння цілком відсутня зневага або намір реваншу над ворогами. Після воскресіння він не відправився на пошуки своїх опонентів, не з’явився тим, хто прирік його на смерть, щоб довести їхню неправоту чи докорити їм за те, що вони зробили. Це було б просто несумісне з любов’ю, яку Він засвідчив під час страстей.
У славі свого воскресіння Він такий же смиренний, як і під час приниження на Голгофі. Св. Августин висловлює це наступними словами: “Христос є переможцем тому, що є жертвою.” З Ісусом воскреслим вперше і назавжди розуміння перемоги, як упокорення та знищення ворога, змінюється остаточно.
До світла радісно поспішали
Такою є природа перемоги Христа над смертю, над злом, перемоги, яка народилася з Його страждань і смерті. Коли любов є справжньою, досконалою, вона уникає будь-якого реваншу. Тріумф милосердя можливий лише у просторі покори і смирення, тому що воскресіння – це торжество любові, а справжня любов неможлива без смирення.
Бог – це безконечна сила упокорення. Він понизив себе, ставши одним з нас, взяв на себе увесь тягар гріхів людства та через смерть на хресті вступив до прірви Аду, щоб усе наповнити даром нового життя. Христова жертва є принесена за всіх: за Юду, за Пилата, за тих, хто його розпинав, як і за тих, хто в останньому столітті винищили мільйони людей, та й сьогодні вбиває наш народ та грабує нашу землю… Карою за гріх є новий гріх, який ще дужче поневолює людину владою зла. І лише смирення любові дає нам участь у Христовій перемозі над смертю та її причиною і коренем – гріхом. Участь у всемогутності Воскреслого робить нас здатними вже тут та сьогодні обновляти світ у якому живемо, тому що Воскресіння є тріумфом Божого милосердя.
Христос закликає нас до взаємного примирення, до прощення ворогів, до великодушної відваги бути добрими та милосердними. Тому першим даром Воскреслого для світу є його мир. Мир, котрий ми будемо посідати тоді, коли його здобутком стануть наші серця, щоб він просвітив правдою наші помисли та потуги у побудові миру у нашому суспільстві. Сьогодні Церква, стверджуючи правильність вибору такої життєвої позиції, в один голос з усіма, хто в історії випередив нас у дорозі до неба, співає: «Воскресіння день! Просвітімся торжеством, і одні одних обнімімо, та скажімо: Браття! І тим, що ненавидять нас, простім все з Воскресінням, і так усі заспіваймо: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував».
Нехай цей Великодній час стане для нас школою милосердя, щоб ми справді були здатними промовити усім своїм життям: «Браття! Простім все з Воскресінням».
Пасху хвалячи вічную
На світанку цього Великоднього дня, котрий не здатна затьмарити ніяка ніч, нам дарована нова дійсність. ЇЇ не можливо ні вигадати, ні самотужки осягнути, але вона сама, власною силою здобуває серця людей. Ця нова дійсність є дана нам у Христовій Пасці: вона спочиває у любові, доброті, смиренні, прощенні та милосерді – основах того світу, який Господь започаткував у житті кожного з нас і всього людства Христовим Воскресінням.
У цей світлий празник Христового Воскресіння зичу усім нам, дорогі у Христі, обильних Божих ласк та непохитного уповання на Боже милосердя, щоб ми могли проживати обійми Отчої любові в кожній миті свого життя. Свої молитви засилаю до нашої небесної Матері: Милосердя двері відкрий нам Преблагословенна Діво Маріє, щоб мир та радість, даровані Великодньою перемогою Спасителя, наповняли наше життя та кріпили в Господі, згідно Його волі обновляти сучасність та творити майбуття нашої Церкви та всього Українського Народу. Амінь.
Христос воскрес! Воістину Воскрес!
+ Тарас Сеньків,О.М.
Єпарх Стрийський
+ Богдан Манишин
Єпископ-помічник
About The Author
