Вітальне слово Блаженнішого Святослава на конференції семінаристів

Слава Ісусу Христу!

Ваше преосвященство владико Борисе, всесвітліші, всечесні отці, достойний пане декане філософського факультету цього славного нашого університету, достойні доповідачі, дорогі брати-семінаристи, учасники цієї науково-практичної конференції.

Цього року усі християни України, але зокрема спадкоємці Хрещення святого Володимира відзначають 1000-літній ювілей відходу у вічність нашого хрестителя, великого рівноапостольного князя Володимира. І, очевидно, що цю дату можна по-різному пережити. З цієї події можна різні висновки зробити. Але ми, християни, відзначаючи цю дату, не лише згадуємо якісь минулі події, які, можливо, для декого не мають ніякого відношення до нашого життя. Ми відчуваємо, вглядаючись у постать князя Володимира, якусь питоменну рису нашого з вами особистого християнського життя. Тому що ми, зокрема Українська Греко-Католицька Церква, назнаменована печаттю Хрещення святого князя Володимира. Тому сьогодні, роздумуючи над реаліями, перспективами і викликами християнства сьогодні й завтра в Україні, цілком логічно вглянутися в обличчя нашої Церкви, щоби віднайти у ній спадщину рівноапостольного князя Володимира. Говорячи про реалії, виклики, можна сказати, що ми сьогодні переживаємо буремні часи. Буремні не через те, що ми живемо, можливо, в один з найскладніших періодів в історії нашої Церкви. Буремні, можливо, через те, що сьогодні усі не завжди вміють користати саме з християнського коріння європейського цивілізованого світу. Але ми знаємо, що завжди, коли надходить буря, вона випробовує коріння. Той, хто не має коріння, під час бурі дуже легко втрачає грунт під ногами і попросту зникає з лиця землі. Тому цілком природно нам під час бурі шукати, відкривати і зміцнювати своє коріння, бо це коріння дасть нам силу, це коріння дасть нам надію, це коріння покаже нам не лише часами складні реалії, але дасть нам перспективу на майбутнє.

Я хочу сьогодні сердечно подякувати перш за все адміністрації, ректорату цього університету, який особливо пов’язаний з ім’ям святого рівноапостольного князя Володимира. Хочу подякувати за те, що ця інтелектуальна подія, яку ми відзначаємо, цей 1000-літній ювілей, відбувається на такому високому форумі. Ми дуже хотіли, щоби християнська думка, науково-практичне діяння не замикалося лише в нутрі суто церковної спільноти. Ми хочемо цю дискусію про християнство Володимира сьогодні і завтра винести на широку платформу. Ми хочемо разом відкривати своє багатство, разом ним тішитися і разом ділитися з усіма, хто є поруч.

Я хочу подякувати усім тим, які сьогодні прибули для того, щоби звернутись зі своїм науковим глибоким словом до учасників цієї конференції. Я хочу дуже подякувати за присутність первосвященному владиці Борисові, президентові УКУ, який будучи нашим єпископом, можливо, в найбільш секуляризованій частині Європи, так добре розуміє важливість коріння, коріння святого Володимира нашої Церкви.

Я хочу сьогодні привітати і подякувати за присутність між нами отцю-доктору Івану Дацькові, довголітньому співпрацівникові наших великих попередників, зокрема ісповідника віри, слуги Божого патріарха Йосифа, який так глибоко розумів і так глибоко був закорінений у спадщині святого Володимира, що міг вистояти і в сибірських таборах, і в римських, не дуже комфортних обставинах, «собираючи в ім’я істини усіх в розсіянні сущих».

Я хочу теж подякувати за присутність славному історикові УГКЦ сьогодні пану-доктору Олегу Турію, який справді є якраз спеціалістом з дуже цікавої історії християнства модерного часу нашої Церкви, який може донести багато цікавого, джерельного матеріалу до слухачів, зокрема тут, у стольному граді Києві.

Я хочу сердечно подякувати усім тим, які приготувалися до виступів. Я уважно перечитав програму, бачу, що семінаристи різних семінарій приготували дуже цікаві теми у своїх доповідях. Буде важливо і цікаво усім нам це почути.

А зокрема хочу подякувати ректоратові нашої Київської Трьохсвятительської духовної семінарії, який взяв на себе великий обов’язок організації цієї інтелектуальної події, якою ми разом зможемо відсвяткувати і ще раз, можливо, глибоко осмислити спадщину святого Володимира у реаліях християнства в Україні сьогодні і завтра.

Нехай всемилостивий Господь усіх нас поблагословить, нехай пошле нам благодать Духа Святого, яка нам відкриє скарбницю мудрості князя Володимира, допоможе збагнути його духовний заповіт сьогодні для всіх нас. До плідної і невтомної праці, дороге студентство!

Слава Ісусу Христу!

Джерело: http://headugcc.info