Влада Гонконгу вимагає від священників порушувати таємницю сповіді

Минулої п’ятниці влада Гонконгу опублікувала проект нового закону про безпеку, який вимагатиме від католицьких священників порушувати печать таїнства сповіді, розкриваючи будь-які злочини «державної зради», у яких зізнаються кянники, під загрозою 14 років ув’язнення для тих священників, які відмовляться це зробити. Це прямий напад на цілісність сакраментальної печаті, яка зобов’язує всіх священників під страхом кари екскомуніки.

Повний текст нового закону про внутрішню безпеку був оприлюднений у п’ятницю та включав на п’ять категорій злочинів більше, ніж раніше було подано для громадського обговорення. Згідно з повідомленнями, його, схоже, буде проштовхнуто через пропекінський маріонетковий законодавчий орган з тривожною швидкістю – можливо, впродовж декількох днів, інформує ekai.pl.

За словами Бенедикта Роджерса, співзасновника та генерального директора правозахисної групи Hong Kong Watch, «остаточний текст законопроекту… містить покарання за п’ять видів злочинів, які не були включені в документ, поданий на публічне обговорення. Відповідно до законопроекту, кожен, хто визнаний винним у злочинах, спрямованих на підбурювання суспільства, каратиметься позбавленням волі на строк до семи років; особу, яку визнають винною у змові із зовнішніми силами, загрожує 10 років позбавлення волі; а особа, яка без поважних причин володіє підбурювальною публікацією, каратиметься позбавленням волі на строк до трьох років. Також передбачено покарання до 10 років позбавлення волі за злочини, пов’язані з підбурюванням, а також чотири нові злочини, які караються довічним позбавленням волі.

Крім того, були введені нові обмеження, які можуть забороняти людям спілкуватися з обраним ними адвокатом, затримання без звинувачення буде продовжено до семи днів, більш суворі покарання будуть застосовані до активістів за кордоном, а всі правопорушення стосуватимуться всіх, хто живе за межами Гонконгу.

Найбільше занепокоєння викликають слова, сказані в четвер міністром юстиції Гонконгу Ламом Тінг-Квоком, відповідно до яких, новий закон про безпеку вваажає за злочин «нерозкриття державної зради іншими особами» і означає, що якщо особа знає, що інша особа вчинила «державну зраду», але не повідомляє про це владі протягом розумного часу, особа є винною у вчиненні злочину. За таких обставин законом передбачено покарання у вигляді 14 років позбавлення волі.

Для Католицької Церкви таємниця сповіді є недоторканною, і хоча священник може заохочувати пенітента, який вчинив тяжкий злочин, зізнатися в цьому злочині владі, він не може повідомити про це сам і ніколи не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за те, що вислухав це зізнання.

Змушення священника відкрити те, що було сказано під час сповіді, проти його волі та совісті та з повним порушенням приватного життя особи, яка сповідається, є повним порушенням Загальної декларації прав людини і як таке є абсолютно неприйнятним і повинно бути засуджене людьми сумління всіх конфесій у всьому світі – наголошують правозахисники.

Один зі священників, обізнаний із ситуацією в Гонконзі, зазначив, що стаття нового закону, яка вимагає порушення таємниці сповіді, змусить вірних не наважуватися бути повністю відкритими у сповіді своїх гріхів, боячись наражати на небезпеку і священника. А священники можуть побоюватися, що уряд може надіслати шпигунів, які видають себе за каянників і записують зізнання. Якщо шпигун зізнається у гріху зради, а священник не донесе про це, його засудять.

29 червня 2019 р. Апостольська Пенітенціарія випустила ноту про важливість внутрішньої форми та недоторканності таємниці сповіді. У ній наголошується, що священник-сповідник, діючи «in persona Christi», дізнається про гріхи пенітента «не як людина, але від імені самого Бога».

Документ нагадав про абсолютну недоторканність сакраментальної печаті, яка ґрунтується на Божому законі і не допускає жодних винятків. Священник покликаний захищати таємницю сповіді не тільки з «вірності» до пенітента, але передусім з поваги до святості таїнства покаяння. У ноті наголошується на несумісності сакраментальної печаті з професійною таємницею, яка пов’язує певні категорії осіб: лікарів, журналістів та юристів. У цих випадках існують винятки із загального правила секретності. Таємниця сповіді не є зобов’язанням, нав’язаним ззовні, а невід’ємною вимогою таїнства, і як такої пенітент не може від неї відмовитися. Людина, яка сповідається, розмовляє не з людиною-сповідником, а з Богом, тому привласнення того, що Йому належить, має вважатися святотатством.