Владика Діонісій (Ляхович): «Декада місійності має допомогти нам ділитися даром нашої віри і даром бути християнином»

Декада місійності має допомогти нам ділитися даром нашої віри і даром бути християнином, – такими словами Владика Діонісій (Ляхович), Апостольський Візитатор для українців греко-католиків в Італії та Істанії, прокоментував Декаду місійності в УГКЦ, яка почалася святом Вознесіння Господнього і триватиме до Зіслання Святого Духа. За словами Владики, Декада місійності присвячена оживленню парафіяльного життя нашої Церкви.

Парафія – це місце зустрічі з Богом та з іншими людьми, які становлять Церкву. Адже Церква – це не тільки якийсь дім чи будівля, Церква – це не тільки Папа, єпископи чи священики, монахи чи монахині, але Церква – це всі охрещені, які є Божими дітьми і які творять Божий народ. Св. Августин, який був єпископом Гіпону, дуже гарно сказав: «Для вас я є єпископом, але з вами я є християнин, а отже, я маю ті самі обов’язки, що і ви. Єпископська відповідальність може приносити мені страх, але тому що я разом з вами, я радію, що я не є сам». Парафія – це спільнота, де ми покликанні відчувати себе Божими дітьми, тому молимося «Отче наш»; у парафії через Таїнство Хрещення ми прийняли Духа усиновлення, стали дітьми Божими. Ми прийняли також особливу Божу благодать у Таїнстві Миропомазання – печать дару Святого Духа, Який нас зміцнює і утверджує на дорозі нашого християнського життя. Через Божественну Літургію, тобто Євхаристію, ми беремо участь у Таїнстві Тіла і Крови Христової. Під час Божественної Літургії Дух Святий сходить на нас і на предложені дари і нас освячує разом з дарами, щоб ми могли також стати Тілом Христовим.

Тому Синод нашої УГКЦ наполягає на тому, щоб ми усі дбали про те, щоб парафія була живою і діяльною. В рамках програми «Жива парафія» на останньому синоді ми постановили прийняти Декаду місійності. Ми, єпископи, хотіли підкреслити, що жива парафія не може бути живою, коли вона буде закрита в собі, ми повинні піти далі… Живучість парафії виявляється в тому, наскільки ми є відкритими на інших. Папа Франциск сьогодні дуже багато говорить про відкритість до інших. Церква є справді Церквою тоді, коли вона є місійною, коли вона дається, йде… Місійність – це не щось дане згори, вона є в природі. Наприклад, черешня, якби вона не хотіла ділитися своїми фруктами, не було б інших черешень; саме тому, що вона ділиться, до неї прилітають пташки, їдять і несуть те насіння далеко, і тому вона розростається, поширюється по різних околицях. Отже, вся природа є місійною, також людина зі своєї природи є місійною, а це означає жити – даватися, ділитися, виходити з себе, йти далі… Той, хто має повне серце радості і життя, не може це ховати в собі, але має потребу ділитися з іншими, щоб та радість була повною. Святе Євангеліє – це також великий скарб, яким потрібно ділитися. Св. Апостол Павло, який спершу переслідував християн, згодом відчув в собі Божу благодать, став найбільшими місіонером, і хоч його переслідували, оббріхували, піддавали різним тортурам і небезпекам, ув’язнювали, але він йшов по цілому світі і проповідував Христа. Він відчував у собі життя і тим життям треба було ділитися. Також ми, кожен зокрема, наші сім’ї, парафії, ми як Церква, не можемо бути закриті в собі, але маємо бути місійними і в цьому нам має допомогти Декада місійності, щоб ми могли ділитися даром нашої віри і даром буття християнином.

Декада місійності не є для того, щоб поставити ще одну «галочку» в нашому парафіяльному житті, але ця декада має допомогти нам сповнити Христові слова, звернені до Апостолів, але також до кожного з нас: «Ідіть і навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа». Прийнявши Божу благодать, ми не можемо тримати її в собі, але маємо відважно йти та нести її іншим, цілому світові. Декада місійності звертає нашу увагу на те, що ми маємо наповнити наше серце любов’ю, добротою, світлом, радістю, життям, ентузіазмом і потім це нести далі, до наших рідних, друзів, знайомих, місць нашої праці. І це становить суть Церкви – ділитися дарами, які ми отримали від Бога. Отже, всі ми охрещені, маємо бути місіонерами, тобто виходити з себе та йти на зустріч іншим, ділячись з ними духовними дарами свого серця.

Джерело: www.ukr-parafia-roma.it