Владика Гліб Лончина у Страсний тиждень: Усвідомити значення Хреста Господнього

Бути вірними Богові до кінця

«Христос так постановив, щоб до кінця світу були люди, які здійснюють це освячення, це благословення — щоб перетворювали хліб і вино на Тіло і Кров Його до кінця часів. Адже, як говорив Христос, хто їсть моє Тіло і п’є мою Кров, той матиме вічне життя. Це — особливе таїнство, адже кожен священник має пам’ятати, стоячи перед престолом, що його словами відбувається це „страшне“ священнодійство не лише для перетворення хліба і вина, а для того, аби змінити нас усіх — щоб ми залишалися вірними Богу до кінця нашого життя» (з проповіді владики Гліба Лончини на Великий четвер 2024 року);

Послух Отцеві та самопожертва заради інших

«Важливо, щоб ми сьогодні усвідомили значення Хреста Господнього, що символізує дві ключові речі:

• послух Отцеві: це те, що Адам підірвав, не прийнявши Боже слово. Він згрішив, і тим самим занурив усе створіння у хаос. Такий страшний наслідок має гріх. Але Ісус своїм послухом виправив непослух Адама, надавши Богу перше місце у своєму житті.
   
• самопожертва заради інших: яку ми бачимо на прикладі Отця. Його воля не полягала в тому, щоб Ісус страждав, адже жоден батько не прагне страждань для своїх дітей, але воля Отця була в тому, щоб Ісус врятував нас від гріха. І Він це зробив, померши на хресті. Це наголошує на справжньому значенні хреста — життя заради інших, як це робив Ісус. Хрест Господній означає для нас те ж, що й для Ісуса — самопожертву заради інших. Ісус навчив нас, що найважливіше у нашому житті — бути відданими Богові. Ми молимося щодня: «Нехай буде воля Твоя». Хрест заохочує нас ставити на перше місце не те, що нам подобається, а те, чого хоче Бог, що подобається Богові. Уявімо, що всі так розмірковують: «А що Господь хоче? Що Він скаже з цього приводу?»

Нам важко втілити в життя Божу волю, бо це вимагає жертв і любові. Як це зробити? Потрібно дивитися на хрест, на Ісуса, який залишив нам своє тіло і кров, щоб бути з нами і дати нам силу виконувати Божу волю. Коли ми віримо в це, коли ми приймаємо тіло і кров Христові, Він дає нам силу виконувати Божу волю» (з проповіді владики Гліба Лончина на Велику п’ятницю 2024 року);

Знаходитися у тиші

«Нам треба бути у тиші, поки Христос не воскресне, та молитовно роздумувати над тим, чому це сталося, для чого і для кого. Тому намагаймося, перебуваючи біля плащаниці, знаходитись у тиші і розмовляти з нашим Господом, дякувати йому за таку незбагненну для нас любов. Водночас просімо його, щоб ми зуміли цінувати цю любов і пам’ятати про неї, щоб наші життєві труднощі не могли затьмарити світло Христового Воскресіння. Дозвольмо Христові в цій тиші із гробу промовити до нас» (з проповіді владики Гліба Лончина на Велику суботу 2024 року).