Владика-номінант Микола Бичок: «Приклад духовного свідчення наших священників про підпілля став вагомим чинником під час вибору мого покликання»

Отець Микола розповів в інтерв’ю, що відлік його покликання почався з 1997 року.

«Це був час комунізму і атеїзму. Сама УГКЦ зазнала переслідувань. В результаті багатьох священників було вивезено до Сибіру, де вони сиділи в тюрмах. У той час я, маленький хлопчик, ходив з батьками на молитву. Я не дуже розумів, чому є в храмі. Проте бачив, як люди молилися і співали. Я за цим всім спостерігав», – сказав він.

У ті часи можливість проявити свою віру, каже владика-номінант, була справді сильним свідченням віри в Бога. Для мене, як молодого хлопця, однозначно, ці паростки віри передавалися через моїх батьків. Вони завжди були релігійними людьми. Ще за підпілля ходили до церкви там, де була можливість.

«Батьки не робили жодного опору моєму вибору покликання. Ще до того, як пішов до монастиря, вони бачила, що кожного дня я є в церкві. Під час канікул я жив у монастирі. Молився разом зі священниками і братами. Отці мене брали зі собою на різні місії і реколекції. Тож був з ними постійно. Тому для батьків це не було новиною. Я б навіть сказав, що вони очікували цього і підтримали мене. Дякую своїм батькам за підтримку і молитви за мене. Це для мене досі є могутньою опорою в моєму покликанні як священника і монаха», – додав він.

Також отець Микола зазначив, що вже після того, як Церква виходила з підпілля, він пройшов курс катехизації. Навчання проводила сестра Марія зі Згромадження сестер служебниць. Саме вона заклала в його серці основи віри і науки про Бога.

«Деякі з отців редемптористів зростали в підпіллі і розповідали мені чимало чудесних історій зі свого священничого досвіду. Для мене це був величезний приклад, що інколи наші священники і монахи не боялися померти за Христа. Вони розуміли, що служачи підпільно нашим людям, можуть потрапити до тюрми. Багатьом загрожувала смерть. Когось відсилали на різні заслання до Сибіру, де  багато з них померли», –  поділився отець Микола.

«Тому я думаю, що ці величезні приклади духовного свідчення наших священників стали для мене вагомим чинником, коли я обирав своє покликання. Після закінчення середньої школи я знав і відчував у своєму серці, що Бог мене кличе бути одним із них. Я хотів бути таким, як священники-редемптористи. Прагнув служити людям і Церкві. У такий спосіб я розпізнав своє покликання», –  розповів владика-номінант.