Владика Венедикт освятив пам’ятник Богдану-Ігорю Антоничу у Львові
У Львові на вул. Городоцькій, поблизу Архикатедрального Собору Святого Юра відбулася урочиста церемонія відкриття пам’ятника українському поетові, прозаїку, перекладачеві та літературознавцю Богдану-Ігорю Антоничу (1909-1937). До речі, це, мабуть, перший у вітчизняній історії випадок, коли гідний монумент одному з найвидатніших майстрів українського слова ХХ століття встановили спочатку не в Україні, а по за її сучасними межами. Адже пам’ятник Антоничу вже є у селі Новиця на Лемківщині (тепер це територія Польщі), де народився поет. Його встановили ще у 1989 році стараннями львівських письменників за ініціативи Романа Лубківського.
У заході взяли участь представники громадських організацій, лемківських об’єднань, літератори, митці, гості та жителі нашого міста. Відтак, з вітальними промовами, зокрема, виступили: дослідник творчості Богдана-Ігоря Антонича Данило Ільницький, міський голова Львова Андрій Садовий, автор пам’ятника, ректор Львівської національної академії мистецтв Володимир Одрехівський, голова Світової федерації українських лемківських організацій Софія Федина, голова Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Степан Майкович. А чин освячення пам’ятника провів Преосвященніший владика Венедикт, єпископ-помічник Львівський (УГКЦ).
«Торік ми посвячували пам’ятник Митрополиту Андрею, цього року посвячуємо пам’ятник для Богдана-Ігоря Антонича. Чому ми ставимо ці пам’ятники? Коли дивитись на їхнє життя, ці пам’ятники їм вже не допоможуть і не додадуть. Ці пам’ятники, насамперед, є важливі для нас. Сьогодні, коли ми згадуємо особу Богдана, він мав надто коротке земне життя. Але за 27 років свого життя він зробив достатньо багато. І в цьому унікальному житті він був особою ніжною, тендітною, делікатною, милосердною, але з іншого боку, у трудних, складних ситуаціях, міг вчиняти принципово і дуже твердо, бо жив правдою. Цією правдою був Бог, він цю правду почерпнув в родині, бо його батько був священиком. Дивлячись на цю постать, радіємо, що в нашому народі були такі герої, такі особи. Час війни сьогоднішньої показує, що вони є й нині. Ці риси героя, риси святі та праведні, кожен з нас має в себе добувати і ними жити», – зазначив Владика Венедикт.
Натомість автор скульптурної композиції Володимир Одрехівський підкреслив: «Для мене особливий і радісний день, бо увінчалась праця декількох років. Композиція народилась як інспірація на основі поліфонічної поезії Богдана-Ігоря Антонича, поезії про вищі філософські істини людини та природи, величавої пісні про вічну молодість, незнищенність духу та матерії, нерозривну єдність усього сущого. Ця пластична метафора, образ поета-філософа, людини, яка перебуває у глибокому внутрішньому зв’язку з оточуючим світом, у вічному коловороті життя, постійного процесу змін, метаморфоз, перетворення одних форм життя в інші. Сердечно дякую всій львівській громаді, яка довірила мені таку винятково почесну та відповідальну працю».
Зазначимо, що сам пам’ятник поету Богдану-Ігорю Антоничу виконаний із бронзи, а його висота становить 4,5 метри. Автор, Володимир Одрехівський, принагідно наголосив, що це спільне архітектурне рішення, яке включає в себе не лише скульптуру, але й упорядкований сквер навколо неї.
Опісля ж відбулось покладання квітів до пам’ятника та виступ хору «Лемковина».
Ігор Галущак
Львів
About The Author
