«Як жахливо не знати, чи ще живе твій син, твоя донька і як за них молитися»,- Глава УГКЦ у 135-й день війни

«Звертаюся сьогодні до всіх із закликом до молитви і посту, зокрема за тих українців, наших братів і сестер, цивільних і військових, які пропали безвісти. Доля рідних, які отримали звістку, що їхній син чи їхня донька пропали безвісти, перетворюється на пекло на землі. Як жахливо не знати, чи ще живе твій син, твоя донька, твій чоловік, твоя жінка… Жахливо не знати, як за них молитися, не мати ні від кого достовірної інформації про те, де вони і як їм можна допомогти», – закликав Глава Церкви усіх вірних та людей доброї волі.

Духовний лідер відзначив, що за минулу добу в Україні знову загинуло і було поранено багато людей, але Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться і Україна перемагає, передусім зло у власному серці.

У цей день Предстоятель почав нову серію роздумів на тему як перемагати зло. Розпочав він з розгляду восьми головних гріхів і протилежних до них чеснот. «Досвід боротьби зі злом, – каже архиєрей, – який має Христова Церква, каже, що замало тільки боротися з гріхом, потрібно розвивати в собі певні якості, риси, протилежні до тієї немочі, яка нам дошкуляє».

Перший із таких головних гріхів називається обжерливістю, а протилежна до цього гріха чеснота, яка визволяє нас від цієї пристрасті, – поміркованість, зокрема в їжі та питті.

Ми добре знаємо, каже Блаженніший Святослав, що людина потребує їсти і пити. Господь Бог створив нас несамодостатніми істотами: щоб жити, існувати в цьому видимому світі, у нашому тілесному вимірі ми маємо їсти і пити.

Проте іноді ці природні людські потреби дезорієнтовані, внаслідок чого перетворюються на гріх, який має здебільшого дві риси. Насамперед обжерливістю грішить той, хто споживає їжу в необмеженій кількості. Друга риса цього гріха – людина шукає насолоди від їжі і споживає її не для того, щоб зміцнити свої фізичні сили, а щоб отримати насолоду. І хоч би скільки вона отримувала цієї насолоди, їй завжди буде замало.

Що ж нам потрібно, щоб навчитися керувати собою в цій базовій людській потребі?

«Тут приходить нам на допомогу, – наголосив Глава Церкви, – чеснота поміркованості в їжі. Однією із важливих аскетичних вправ, які дозволяють нам упорядковувати цю пристрасть, є піст. Ми зараз переживаємо Петровий піст, за допомогою якого готуємося до свята Верховних апостолів Петра і Павла. Піст у духовно-аскетичному житті віруючої людини можна порівняти з навчанням на водійських курсах. Якщо хтось не вміє керувати транспортним засобом, то наражається на велику небезпеку здійснити аварію, покалічити себе самого і тих, хто поруч. Декому потрібно довго вчитися, щоб авто почало його слухатися».

Ми сьогодні просимо Господа Бога, сказав Предстоятель, щоб навчив нас перемагати зло, бо коли хтось вміє керувати своїми базовими потребами, коли опанує невпорядковане прагнення їсти і пити, то поборе дуже багато інших гріхів, які народжуються з цього гріха обжерливості.