Йорданське освячення води на березі ріки Стрий

19 січня 2017 року, в празник Богоявлення Господнього, Преосвященний владика Тарас (Сеньків) разом із владикою Богданом (Манишиним) звершили чин Великого йорданського водосвяття на березі ріки Стрий, у якому вже традиційно взяли участь численні стрияни та гості міста, які прийшли, щоб омитися в водах ріки, зачерпнути та причаститися освяченої йорданської води.

Після читання Євангелія єпарх Стрийський звернувся до усіх з духовним посланням про правдиве розуміння нинішнього свята людиною.

«Сьогодні ми прийшли сюди, щоб ці води напоїли наші спраглі душі, потішили наші смутки, оздоровили наші хвороби та зіслали нам в серця мир. Мир, що не від людей, але від Бога, який є фундаментом кожного людського миру та благополуччя. Сьогодні ми приходимо з вірою, щоб взивати до Бога про поміч. Бо на йорданських берегах люди очікували від Бога помочі. І першим людським кроком у цьому очікуванні було каяття, звільнення від рабства гріха. Так само і сьогодні, щоб зачерпнути тут цієї благословенної Богом йорданської води, ми простягаємо свої руки до Бога з благанням про милосердя і прощення, засвідчуючи його своїм каяттям та прагненням праведного життя. Бо немає іншого чуда, котре Бог вчинив би сьогодні нашому народові і яке би принесло нам правдиву свободу, як примирення з Богом.

Хай ця вода стане Божим благословенням для ваших душ і принесе вам відвагу примиритися з Богом – бути вірними правді Божій у своєму щоденному житті. Бо те, що назнаменувала йорданська вода – це була Христова жертва і спасіння людства. Ми стаємо учасниками цієї жертви через Таїнство Хрещення. Ця вода є відкупленням і оновленням нашого життя», – сказав владика Тарас.

«Мусимо звільнитися від культового погляду на нинішнє свято. Бо ця купіль відродження є купіллю не тіла, але – душі. І те, що приносить вода йорданська – це початок для нашого духовного відродження, щоб жити для Бога. Бо те, що людина живе, як особисто, родинно і суспільно, але не живе для Бога, є втрачене. І ми маємо недалеку історію за собою, котра є втраченим століттям. Сьогодні просимо у Бога, щоб це життя, що ним живемо нині, не було втраченим для майбутнього. Щоб наше життя було плідним, щоб краплі цієї йорданської води були насінням майбутнього Божого благословення, скріпленого нашого «так» Богові, і всьому добру та справедливості, з якого би народжувалося благословенне Богом наше майбутнє – особисте, родинне і державне».

На завершення свого звернення до вірних, єпископ закликав усіх «єднатися в цій молитві, благаючи в Бога разом з цілою історією, пророками, святими, Іваном Предтечею, і тими всіма, що через дві тисячі років християнства випередили нас у подорожі до небесної батьківщини, щоб і наш шлях був милий та Богом благословенний».