ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ВІРНИХ БУЧАЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ УГКЦ ЩОДО СВЯТКУВАННЯ ХЕЛЛОВІНУ

СЛАВА ІСУСУ ХРИСТУ!

Дорогі у Христі, внаслідок різних обставин в українському суспільстві щороку стають популярними нові різноманітні святкування, які не мають жодного коріння в нашому народі. До таких можна віднести від недавна наполегливо популяризоване святкування Хелловіна (31 жовтня), напередодні якого можна почути запрошення на вечірки та забави з нагоди святкування.

Це старовинне кельтське свято, що святкується в ніч з 31 жовтня на 1 листопада, знаменувало закінчення літа у північних народів дохристиянського (язичницького) періоду. На їхнє переконання мертві душі в цей день поверталися на землю для реалізації нездійснених планів та мрій, могли для цього приймати різні обличчя, і в цей день, на їхню думку, вся нечиста сила спускалася на землю. Сама природа завмирала, починався холодний період року. Для того, щоб захистити людей від нечистих духів і мертвих душ, язичницькі жерці проводили церемонії поклоніння темним силам, де приносили в жертву коней, котів, чорних овець, буйволів та навіть людей.

У Католицькій Церкві Римського обряду 1 листопада святкується День Всіх Святих, а на наступний день – спомин всіх померлих вірних, який бере свій початок разом із культом перших мучеників. Християни відзначали «День народження до неба», що був днем мучеництва поодиноких християн.

Східна Церква також вшановує свято Всіх Святих в першу неділю по Зісланні Святого Духа (П’ятидесятниці). Це підкреслює зв’язок святості з дією Святого Духа. Щодо поминання померлих, то у Східній Церкві кожна субота вважається днем молитви за всіх померлих, окрім цього, в церковному календарі відзначені кілька субот впродовж року, коли відбувається вселенське поминання всіх померлих.

Однак, не дивлячись на те, що більшість наших співвітчизників – українців є охрещеними, багато з них вважають, що святкування Хелловіна є нормальним явищем і нешкідливим для нашого суспільства.

Багато з нас були і є свідками того, як Боже Слово, згадане у притчі про Божественного Сіяча, падає на край дороги, як воно всихає і як, зрештою, диявол забирає його з душ наших дітей та молоді. Господь сказав: «Я – дорога, правда і життя» (Ів.14,6). Шкода, що дехто з нашої молоді в той день може бути не на дорозі з Христом, а край дороги зі злим духом. Боляче спостерігати те незрозуміле пожвавлення, яке викликає Хелловін у дітей та молоді. Боляче спостерігати як наші діти із християнських сімей, які колись устами своїх хресних батьків у Тайні Хрещення аж тричі відрікалися сатани і стільки ж разів обіцяли служити Христові, вшановують всяку нечисть, а рідні батьки власноруч із захопленням та завзяттям допомагають перетворювати обличчя своїх дітлахів на обличчя упирів, відьом, чаклунів, тощо. Один наперед одного жартують над тим, над чим, насправді, треба бити на сполох.

Як ми можемо називати себе християнами, а чинити те, що противиться християнству? Як повернути дитину на дорогу, щоб йти за Христом, коли йти край дороги є веселіше і приємніше?

Можемо впевнено зробити висновок, що Хелловін – це свято зла, яке прославляє демонів, пропагує жорстокість, ідолопоклонство і аморальність.

В одному з популярних фільмів головний герой каже слова: «Найважливішим досягненням диявола у сучасному світі є те, що він переконав людей, що його не існує». Ми з посмішкою слухаємо історії про нечисту силу і вважаємо це просто казками. Але диявол існує і старається перетягнути людство на свій бік. Ми стали сліпими і глухими до Слова Божого, де чітко написано про те, що не можна робити, але ми це з задоволенням робимо, особливо у свято Хелловіну. Ми думаємо, що це дитячі іграшки і нікому вони не приносять шкоди, але саме в такий спосіб ми не приймаємо серйозно диявола, його силу і вплив у нашому житті. Ми не сприймаємо його серйозно, але діє він вельми серйозно.

Насправді ми, українці, маємо свою настільки багату культуру і свої звичаї, що не мусимо йти позичати це у інших народів. Але найперше перед нами стоїть завдання відновити нашу країну, зупинити війну, а цього всього не можливо зробити без Божої допомоги. То кому ми збираємося служити? З ким ми вибираємо йти по дорозі життя? Бо коли з демонами, то йдемо без Бога. Двом панам служити не можливо. Тому використаймо цей день, щоб підготуватися до Дня всіх святих, помолитися за душі усопших з наших родин, за тих, про кого нема кому згадати, про наших героїв Небесної Сотні та воїнів, які віддали своє життя на Сході України за нашу свободу.

Ми усі покликанні до святості і повинні прожити життя так, щоб хоч на крок до цієї святості наблизитися. Традиція відвідувати наших померлих на цвинтарях 1 листопада дає нагоду нам подивитися на ту короткочасність життя і запитати себе, а чи все я зробив, щоби стати ближче до Бога.

Дорогі у Христі, звертаюсь до усіх Вас, звертаюсь до керівників навчальних закладів, вихователів і вчителів з проханням донести до нашої молоді правдиву інформацію про Хелловін, звертаюсь особливо до батьків – вбережіть своїх дітей від участі у цьому псевдосвяткуванні!

Дорога молоде, святкуймо притаманні нам свята, що мають на меті наш духовний і загальнолюдський зріст, щоб бути добрими християнами і чесними громадянами, а не шукаймо чужих і поганських свят, які нам можуть принести шкоду.

† Дмитро ГРИГОРАК
Єпарх Бучацький

Дано в Канцелярії Бучацької Єпархії УГКЦ
Дня 26 жовтня 2018 року Божого, Вих. № 281/18