Жодна фізична чи психічна вада не є перешкодою для зустрічі з Христом

«Мені дуже приємно зустрітись із вами, зокрема тому, що цими днями ви роздумували над дуже важливою темою для життя Церкви у її ділі євангелізації та християнського виховання: «Катехизація та особи з обмеженими можливостями», – розпочав свою промову Папа Франциск, приймаючи у суботу, 21 жовтня 2017 р., на приватній аудієнції в апостольському палаці у Ватикані учасників симпозіуму, організованого Папською Радою сприяння новій євангелізації.

Святіший Отець підкреслив, що протягом останніх десятиліть ми стали свідками великих змін стосовно інвалідності та зростання усвідомлення гідності кожної людської особи, зокрема, отих найслабших, які живуть з різними формами неповносправності, включаючи їх у суспільне життя. Однак, на культурному рівні все-таки таки ще залишаються прояви, які завдають кривду гідності тих осіб, намагаючись поширити неправдиву концепцію людського життя. Дуже часто таке бачення є самозакоханим та утилітаристським, що, на жаль, схиляє багатьох людей вважати осіб з обмеженими можливостями маргіналізованими, не вбачаючи у них багатогранного людського та духовного багатства.

За словами Єпископа Риму сьогодні ще залишається дуже сильною суспільна ментальність, що характеризується наставленням відкинення осіб з інвалідністю, немов би вони не мали можливості бути щасливими та себе реалізувати. Доказом цього є євгеністична тенденція, скерована на знищення ще у лоні матері ненародженої дитини з будь-якою формою недосконалості. Насправді, знаємо багатьох осіб, які, незважаючи на їхні слабкості, навіть і великі, знайшли шлях до повноцінного життя, наповненого змістом. Однак, ми також знаємо людей, які назовні виглядають цілком досконалими, однак, є розчарованими.

Далі Глава Католицької Церкви звернув увагу на те, що людина прийнята й люблена, включена в суспільство та супроводжувана на шляху до майбутнього, може по-справжньому розвивати свій життєвий шлях та зазнати тривале щастя. Це стосується всіх, але особи з обмеженими можливостями є доказом цього. «Віра є чудовою життєвою соратницею, коли дозволяє нам переконатися в присутності Отця, Який ніколи не залишає без допомоги Своє створіння, за будь-яких умов їхнього життя», – підкреслив Папа, додаючи, що Церква не може мовчати чи залишатись осторонь у справі захисту та підтримки осіб з обмеженими можливостями.

Близькість Церкви до родин таких людей допомагає їм долати самотність, у якій вони дуже часто ризикують зачинитись задля недостатньої уваги та підтримки. Осіб з інвалідністю необхідно залучати до активної участі у недільній Службі Божій, щоб зустріч із Воскреслим Христом та підтримка християнської спільноти змогли стати для них джерелом надії та мужності на їхньому нелегкому життєвому шляху.

А говорячи про катехизацію таких осіб, Святіший Отець зазначив, що вона покликана віднайти та застосовувати відповідні форми, аби кожна людина, із її даруваннями та обмеженнями, навіть і великими, могла зустріти на своїй дорозі Ісуса Христа та з довірою вручити себе Йому. «Жодне фізичне й психічне обмеження ніколи не зможе бути перешкодою для цієї зустрічі, бо Христове обличчя сяє в глибині кожної особи», – підсумував Папа Франциск, закликаючи душпастирів бути уважними та навчитись долати труднощі й страхи стосовно осіб з обмеженими можливостями, шукаючи нові відповідні способи у душпастирстві серед такий людей, щоб нікому не бракувало підтримки Божої благодаті.

Папа закликав застосовувати до таких осіб відповідну катехизацію, яка б змогла дедалі краще супроводжувати осіб з інвалідністю у їхньому зростанні у вірі та вчинити їх спроможними зробити свій вклад у життя Церкви. На закінчення він побажав, щоб серед осіб з обмеженими можливостями дедалі більше зростала кількість тих, які самі зможуть ставати катехитами для інших, зокрема, своїм свідченням ще ефективніше передавати віру.