Звільнений отець Вітек: ні до кого не відчуваю ненависті

«Ця ніч, проведена в підвалі Служби Безпеки України [СБУ] була для мене незвичайним містичним переживанням, увесь час я молився і сьогодні ні до кого не відчуваю ненависті», – сказав після свого звільнення о. Павел Вітек, як повідомляє КАІ.

Цей польський священик, що працює з 1998 в Казахстані та Україні, 27 травня був викрадений російськими сепаратистами в Донецьку, де після доби ув’язнення його звільнили. З журналістами KAI розмовляв в дорозі до Києва, а звідти до Варшави, де в посольстві Казахстану проситиме про нову візу до цієї країни.

Дякую за молитву та духовну підтримку за мене в ці важкі хвилини – сказав у розмові з KAI польський священик. Зазначив, що не може подати жодних подробиць на тему свого звільнення, тому що в ситуації, схожій на ту, в якій донедавна знаходився, тепер є багато громадян Європейського союзу і США. Виявлення хоча б частини розмов і зусиль, докладаються для їх звільнення, могло б їм тільки зашкодити. Відомо, що відбуваються розмови у справі звільнення чотирьох спостерігачів з ЄС, захоплених більш менш у той же час, що й він.

“Те, що мене зустріло, було безсумнівно якимсь Божим знаком. Протягом всієї ночі, яку я провів у підвалі будівлі СБУ, я гаряче молився, також на розарії і знаю, що дуже мені це допомогло глянути інакше на те все, що відбувалося зі мною останнім часом”, – згадував монах. Додав, що сьогодні не відчуває жодної ненависті до будь-кого, особливо до своїх викрадачів. Священик зазначив: “Це такі самі люди як і ми”.

Зауважив також, що перебування в Донецьку дозволило йому краще пізнати, чим є ця війна в Україні. “Це що іншого, коли переглядається на цю тему якісь кадри в телебаченні, а зовсім інше – досвід цього всього на власній шкірі”, – додав польський місіонер.

Висловив також переконання, що саме молитва змінила, принаймні частково, тих, які його викрали. Як приклад подав випадок, що стався вночі, коли над містом літали бомбардувальники і почалася стрілянина. “Тоді один з солдатів, що мене охороняв, який ще якісь півгодини раніше вголос міркував, чи не слід було б мене застрелити, подав мені захисний шолом і сказав, як я повинен себе вести під час можливого нальоту” – сказав о. Павел.

Отець Вітек також розповів, що священицькі свячення прийняв у 1998 р. і вже через два тижні виїхав на своє перше закордонне служіння до Донецька, щоб замінити працюючого там священика. “Про той час завжди приємно згадати”, – додав. Пізніше повернувся на короткий час до Польщі, але після декількох місяців виїхав знову – цього разу до Казахстану, потім був 3 роки в Україні, остаточно однак майже 10 років працює душпастирем в Казахстані, в Чкалові, на території архідієцезії Пресвятої Діви Марії в Астані.

Єпископ харківсько-запорізької дієцезії Ян Собіло, що віз о. Вітко до Києва для КАІ сказав, що священик був затриманий на Майдані Конституції в Донецьку, тобто на місцевому Майдані, коли збиралися там люди на міжконфесійну молитву про мир в Україні. Священик звернув на себе увагу місцевих сепаратистів через те, що відмовляв розарій. Зажадали від нього пред’явлення документів, а коли виявилося, що документи залишив в будинку священика, свого приятеля, в якого зупинився, тоді його забрали в невідомому напрямку.

Коли запитували про обставини звільнення священика, єпископ тільки сказав, що не заплачено жодного викупу і відразу застеріг, що не може виявляти жодних подробиць на цю тему з огляду на справу звільнення інших осіб, захоплених сепаратистами. “Якби ми сказали щось більше, хто знає, чи люди тобі не були б, наприклад, убиті”, – пояснив єпископ. І додав: “Тут справжня війна, потрібно буде почекати до її закінчення”.

Джерело: Католицький медіа-центр