26-річний офіцер-«кіборг» АТО: «Фактор церкви допомагає в реабілітації»
  • Птн, 12/08/2016 - 10:03

Тепер уже лейтенант запасу, 26-річний «кіборг» Сергій Голяка близько року прослужив у зоні АТО, зокрема з грудня 2014 року по січень 2015 брав участь у боях за Донецький аеропорт. Під час вибуху в одному з терміналів ДАПу отримав поранення та контузію. Сьогодні він розповів, як повертається до мирного життя, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Житомир.info.

"На війні атеїстів немає. І після неї – також... Не скажу, що я став більш віруючим, ніж був. Але фактор церкви допомагає в реабілітації. Навіть просто побувати у тих місцях – це допомагає заспокоїтися, врівноважити свій душевний стан. Незалежно від релігійних уподобань. Є речі, які не можна пояснити раціонально", – зазначає Сергій.

"Лікуючись після травми, контузії, отримував і психологічну допомогу. Також після реабілітації важливою була підтримка коханої. Хоча зрозуміло, що дуже важко бути поруч із людиною, яка повернулася з війни", – каже він.

Повертаючись до теми війни, Сергій Голяка розповідає, як вона змінила особисто його: "Починаєш дуже любити життя, цінувати кожен день, який маєш. Людські стосунки дуже змінюються. На війні, там, усе просто: прокинувшись, розумієш, що може так статися, що за годину тебе вже не буде, може, не доживеш до вечора, може – до завтра. Тому цінуєш кожну хвилинку і своїх близьких. Тому війна – це дуже цінний досвід. Там ти знаходиш справжніх друзів, із якими загартований бойовими діями. Війна дає чимало, але, на жаль, і забирає багато – багатьох найкращих членів нашого суспільства".

Офіцер дає невтішний прогноз стосовно того, як довго триватиме війна на сході України: "Я вважаю, що це буде заморожений конфлікт на тривалий період часу. Активні бойові дії триватимуть не менше п’яти років, на жаль".

Згадує, що він зробив у першу чергу, повернувшись із війни додому: "Перший раз, коли приїхав (це був День святого Миколая у 2014 році), зайшов до своєї школи – привітав школярів зі святом. Діти писали нам листи, а це дуже важлива річ, яка є одним із мотиваційних факторів, завдяки якому ти розумієш, заради кого все те робиш. Бо коли читаєш їхні листи, то аж сльоза навертається. Діти – дуже чисті та добре розуміють, хто є хто".