Глава УГКЦ: «Ми не можемо заслужити життя вічне, але виконуючи Божі Заповіді, стаємо здатними його успадкувати»

Сьогодні євангелист Матей подає для нашої духовної поживи розповідь про дуже глибоку, проте коротку, зустріч Ісуса Христа з багатим юнаком. Цей юнак був добрим хлопцем, бо змалку намагався виконувати всі Божі Заповіді.

Щобільше, мабуть, він виховувався в заможній родині, належав до високого соціального класу. Напевно, багато хто рівнявся на цього молодого юнака і прагнув бути таким, як він. Хлопець, мабуть, добре усвідомлював місце, яке займає, кошти, якими розпоряджається, діла, які він чинить. Й ось, впевнений і задоволений собою, він приходить до Ісуса і каже: «Що мені ще потрібно зробити, аби можна було отримати життя?».

Такими словами розпочав проповідницьке слово Глава й Отець УГКЦ Блаженніший Святослав під час Архиєрейської Божественної Літургії 27 серпня в Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві.

Ісус відповів йому так, як того юнак не очікував: «Якщо хочеш увійти в життя вічне, то виконуй Божі Заповіді». А той, розчарований, мовив до Нього: «Я це все зробив. Чого мені ще бракує?». Ісус натомість відповідає: «Якщо прагнеш увійти в життя вічне, йди і продай все, що маєш, та роздай все це бідним і тоді будеш мати скарб на небі, а тоді приходи і йди за Мною». За словами Глави УГКЦ, така відповідь Ісуса для юнака була повним розчаруванням. Бо, по-перше, він, як багато побожних виконавців Закону, думав, що вони саме для того виконують Божі Заповіді, щоб забезпечити собі земне щастя і добрий достаток. А тут було потрібно цього всього позбутися. «Юнак гадав, що його добре, згідно із Заповідями, життя створює йому безпеку в цьому світі, а Ісус каже йому йти в непевність… Він думав, що виконує Заповіді, щоби зберегти своє життя з тим усім, що має, а Ісус йому каже віддати все, що він має, і йти за Ним. Мабуть Ісус, як добрий Учитель, хотів пояснити цьому молодому юнакові, що ми виконуємо Божі Заповіді не для того, щоби захистити себе, своє життя і свій добробут. Виконання Божих Заповідей зближає нас до Бога», – вів далі Блаженніший. Як зазначив проповідник, виконують релігійні ритуали всі народи: «Ті чи ті релігії приписують виконувати певні магічні жести, щоб гарантувати собі безпеку у світі. Але не такою є наука Ісуса Христа. Ми з вами виконуємо Божі Заповіді, щоб наблизитися до Бога. Це лише дорога, якою скеровує нас Святе Письмо до того, Хто є життям. Те життя, про яке запутував багатий юнак, було в Ісусі Христі, біля Нього. Це життя – найбільший скарб, за який варто все віддати. Тому Матей каже, що Царство Небесне подібне до скарбу. Щобільше, життя вічне не дається людині за її особливі заслуги». На думку Предстоятель Церкви, вічне життя в Бозі – це Божий дар: той, хто зближається до Бога в цьому земному житті, йдучи шляхом Заповідей, йде дорогою життя. Але здобути життя вічне можна не за свої особисті заслуги, а як дар Божий. Тому, каже Христос, що те, що є неможливим у людей, можливе в Бога.

У світлі цієї зустрічі Першоєрарх Церкви закликав поглянути нас на себе: «Дуже часто, ми, християни, намагаємося використовувати нашу віру, виконуючи ті чи ті релігійні приписи в подібний спосіб. Ми прагнемо уберегти себе від чогось злого, несподіваного в цьому світі. Але Бог кличе кожного з нас, любити батька й матір, шанувати людське життя і виконувати інші приписи Божого Закону для того, аби можна було Бога пізнати, полюбити і за Ним йти. Ми не можемо заслужити життя вічне, але, виконуючи Божі Заповіді, стаємо здатними його успадкувати».

Наприкінці Блаженніший Святослав сказав таке: «Цими днями ми святкували свято Незалежності України. Ми тішимося даром вільної і незалежної держави. І, можливо, більшість із нас запитує Господа про те, що потрібно зробити для того, щоби зберегти і будувати, захистити нашу державу? А Він нам відповідає: “Виконуйте закони цієї держави, будьте законослухняними громадянами”. Може, багато кого така відповідь розчарує, як юнака. Бо у справжній вільній державі має існувати право і сила закону, а не сила і права сильного». На його переконання, найвищим добром справжньої держави, яке повинен захищати закон, має бути наше життя, наш добробут, наша гідність. Закон має бути однаковим для всіх: не тільки для громадян, а й для законодавців, державної влади, тих, хто творить закони. «Ми всі разом повинні зрозуміти, що наше життя в нашій державі має базуватися на Божому Законі. Ті, хто творить закон і хто його виконує, мають відчувати, що виконуючи державний закон, ми крокуємо дорогою до життя. Нехай Бог допоможе всім нам зрозуміти, що Божий Закон, який повинен лежати в основі нашого особистого суспільного життя є дорогою, що має нас вести до пошани життя кожної людини», – підсумував Блаженніший Святослав.