Важкі питання. Як перші люди не виродилися і не вимерли в результаті близькоспорідненого схрещування?
  • Втр, 01/03/2016 - 20:43

ПИТАННЯ: Якщо буквально розуміти креаціоністську теорію походження людини, то як перші люди, будучи нащадками всього однієї пари і, отже, дуже близькими родичами,  не виродилися і не вимерли в результаті близькоспорідненого схрещування - адже закони біології діяли і тоді? Це ж питання стосується і нащадків Лота від його дочок. Чи не вбачається в останньому випадку і прямий інцест?

ВІДПОВІДЬ: Перш ніж перейти до відповіді на конкретні запитання, необхідно сказати кілька слів про те, як взагалі слід читати Книгу Буття.

30 червня 1909 року Біблійна комісія опублікувала Декрет про історичний характер перших трьох глав Книги Буття. За допомогою цього Декрету, по-перше, відкидаються судження, згідно з якими Буття являє собою збірку міфів, просто-напросто «очищених» від політеїзму і пристосованих до юдейської релігії. Відкидається також думка, що Буття містить в собі алегорії і символи релігійних і філософських істин, які не відповідають об'єктивній реальності. І, нарешті, Декрет відкидає думку, згідно з яким Буття - це легенди, які були частково вигадані з повчальною метою.

У Декреті перераховуються факти, описані в Книзі Буття, що не ставляться під сумнів: такі, як створення всіх речей Богом на початку часів, створення людини, гріхопадіння перших людей. Що стосується питання про те, яким чином всі ці факти відбувалися, Декрет говорить: «У написанні першої частини Буття священний автор не мав наміру дати наукове пояснення потаємної суті видимих речей і описати точний порядок створення, але він прагнув дати своєму народові доступне йому пояснення, відповідне стилю спілкування того часу і почуттів людей. Тому в її тлумаченні не слід прагнути з точністю і сталістю до стилю наукової мови».

І далі: «Інтерпретуючи уривки, які Отці і Вчителі Церкви сприймали по-різному, не висловлюючись виразно і точно, допустимо підтримувати і захищати думки, які кожному здаються розумно доказовими, враховуючи судження Церкви і зберігаючи аналогію віри».

Серед таких суджень Отців і Вчителів Церкви можна виділити одне, що стосується безпосередньо нашого питання. Блаженний Августин у трактаті «Град Божий» (кн. 15, гл. 16) писав: «Рід людський після першого союзу чоловіка, сотвореного з пороху, і жінки, сотвореної з ребра чоловіка, мав потребу в з’єднанні чоловічої статі з жіночою, щоб розмножуватись через народження дітей. А оскільки інших людей, окрім народжених від цих двох, не було, то чоловіки вимушені було брати собі за жінок своїх сестер. І наскільки це було характерною для тих часів рисою у зв'язку з необхідністю, настільки воно стало неприйнятним після заборони з боку релігії.

Бо була справедливо прийнятою повага до тої риси любові, згідно з якою людей, яким пристойною і корисною є взаємна згода, почали зв’язувати узами відмінної спорідненості; щоб одна людина не могла мати в іншій людині багатьох родичів одразу, але, щоб кожна ступінь родинного зв’язку була представлена однією особою. Щоб у цей спосіб більша кількість родинних зв’язків для тіснішого суспільного життя пов’язувала чим більшу кількість людей. (…) Так мало статися, тоді коли це стало можливими, тобто, коли була уже достатньою кількість людей, щоб брати собі в жінки тих, які б уже не були сестрами, коли уже зникла необхідність брати сестер за жінок, а навіть коли таке було б уже противним природньому закону»