Французи шукають тиші в монастирях. Попит на реколекції зростає

Церква у Франції спостерігає сплеск інтересу до закритих реколекцій у чернечих спільнотах. Минулого року на них записалося понад 75 000 осіб. Серед них зростає кількість чоловіків, а також тих, хто зазвичай не практикує церковного життя.

«Охочі беруть участь у житті монашої спільноти протягом кількох днів. Вони дотримуються тиші і суворого молитовного розкладу. Сама присутність чернечої спільноти вже є для них євангелізацією», – розповідає брат Марі з цистерціанського абатства Лерен.

Заявки на реколекції можна подавати через платформу Ritrit. У 2022 році нею скористалися 16 000 осіб, роком пізніше – 50 000, а минулого року – 75 000. Августин Марбахер, директор платформи, зазначає, що пропозиція платформи на 2023-2024 роки є стабільною і обслуговує 150 монастирів. Тому збільшення кількості бронювань пояснюється лише зростанням інтересу до монастирського життя.

Люди приїжджають на закриті реколекції з дуже різних причин. Хтось готується до шлюбу, змінює роботу, розпізнає себе, переживає якусь кризу. 22-річна Тіфен розповіла тижневику «Famille Chrétienne», приїхала до бенедиктинського монастиря на свій випускний: «Я хотіла підсумовувати своє студентське життя перед тим, як ввійти в професійний світ». Вона зазначає, що всі плани реколекцій організовані навколо молитви монастирської спільноти. Це відрізняється від повсякденного життя, коли ми мусимо знаходити час для молитви.

Брат Люсьєн з абатства Сіто зазначає, що багато учасників реколекцій рятуються від суєти світу.

«Люди відчувають себе все гiрше, вони шукають тиші і спокою, щоб відсторонитись від життя», – зазначає він.

У монастирі вони беруть участь у молитві, можуть поспілкуватися з монахами, а також працюють у цистерціанській сироварні.

Брат Марі наголошує, що при великому напливі реколектантів необхідно дбати про збереження атмосфери, яка притаманна монастирям. Абатство накладає обмеження на спосіб життя, з правилами, яких потрібно дотримуватися, такими як тиша і пунктуальність. «Люди часто бояться тиші. Але цей страх швидко минає, бо наша община доброзичлива, ми даруємо нашим реколектантам тишу і спокій, та й сам розпорядок дня діє на них заспокійливо», – додає французький цистерціанець.

Джерело: Духовна велич Львова