Церква отримає нових святих і блаженних. Серед них навернений сатаніст – ревний шанувальник вервиці та “лікар убогих”

Святіший Отець підписав декрети щодо нових святих і блаженних у понеділок у клініці Джемеллі, де прийняв Державного секретаря кардинала П’єтро Пароліна та його заступника архиєпископа Едгара Пенью Парру. Майбутні канонізовані – це особи, яких дуже шанують на батьківщині: блаженний Бартоло Лонґо, творець Помпейської новенни, яка також надзвичайно популярна в Україні, та блаженний Хосе Ґреґоріо Ернандес Сіснерос, венесуелець, францисканець Третього ордену, відомий як «лікар убогих».

Брат Розарію – навернений сатаніст

Найвідомішим із майбутніх святих і блаженних є бл. Бартоло Лонґо, поклонник Діви Марії з Помпеїв та автор Помпейської новенни, яку моляться вірні в усьому світі. Він був мирянином, адвокатом, роки життя – 1841-1926 рр.. У молодості був відомий своїми ворожими висловлюваннями щодо Церкви, деякий час був пов’язаний із сатаністами, але пережив глибоке навернення і повернувся до християнської віри. Як домініканець Третього Ордену він взяв ім’я Брат Розарію через свою глибоку відданість Матері Божій.

У 1875 році Бартоло Лонґо привіз до Помпеїв образ Діви Марії, а в 1876 році розпочав будівництво санктуарію, який мав стати світовим центром Марійної побожності. 7 травня 1891 року храм було освячено на честь Матері Божої Вервиці. Папа Лев XIII довірив йому та його дружині управління храмом, і він присвятив решту свого життя поширенню молитви на вервиці . Він помер в опінії святості. У 1980 році його беатифікував Папа Іван Павло II.

Величезна популярність Помпейської Новенни спонукала 2024 року архиєпископа-прелата Помпеїв Томмазо Капута та глави Регіональної єпископської конференції Кампанії Антоніо Ді Донна просити Святішого Отця про канонізацію Бартоло Лонґо.

Святий у лікарському халаті

Хосе Ґреґоріо Ернандес Сіснерос жив у Венесуелі (1864 -1919 рр.). Він мріяв про священство та медицину, але через проблеми зі здоров’ям не зміг вступити до семінарії. Закінчивши навчання медицині, він почав працювати за фахом, присвятивши себе бідним людям, які не могли ні дозволити собі медичну допомогу, ні купити ліки.

Відомий тим, що оплачував рецепти своїм пацієнтам власними грошима і не брав плати за лікування, він швидко отримав прізвисько «лікар убогих». Він помер від отриманих травм: коли він виходив з аптеки, де купував ліки для своїх пацієнтів, його збила машина. У 2021 році він був оголошений блаженним, а його тлінні останки знаходяться в церкві Богородиці з Канделарії в Каракасі.

Пожертва життя

Як відомо, 11 липня 2017 р. у Ватикані був оприлюднений Апостольський Лист Папи Франциска «Maiorem hac dilectionem» (Більшої від тієї любові), яким відкрито нову форму процесу беатифікації, яка стосується прослави тих вірних, які, спонукувані любов’ю, героїчно віддали своє життя за ближнього, добровільно та свідомо приймаючи неминучу й передчасну смерть з наміром наслідувати Ісуса. Для проголошення таких кандидатів блаженними, наступним етапом повинно бути чудо за їхнім заступництвом.

Два зі згаданих декретів стосуються саме таких процесів. Йдеться про Слугу Божого о. Еміля Джозефа Капауна, дієцезіяльного священника, який народився 1916 року в родині чеських емігрантів у США, служив капеланом у війську США та помер 23 травня 1951 року в концтаборі Піоктон в Північній Кореї, куди потрапив, відмовившись евакуюватися і залишившись у зоні бойових дій під час Корейської війни, щоб допомагати пораненим.

Другий декрет про пожертву життя стосується молодого італійського карабінера Слуги Божого Сальво ДʼАквісто (1920-1943), який під час нацистської окупації Італії взяв на себе відповідальність за випадковий вибух, внаслідок якого один німецький солдат загинув, а двоє отримали поранення. Його розстріляли, але цей вчинок врятував життя інших 22 осіб, яких нацисти хотіли покарати за цей випадок.

Геройський вимір чеснот

Наступні три декрети проголошують геройський вимір чеснот кандидатів на прославу, для беатифікації яких подальшим кроком також має бути чудо за їхнім заступництвом.

У цьому переліку визнано героїчні чесноти:

• Слуги Божого о. Міґеля Мауро Монтанера, іспанського дієцезіального священника та євангелізатора робітників. Народився 6 вересня 1843 року в Пальма-де-Майорка і помер там же 19 вересня 1915 року;

• Слуги Божого о. Дідако Бессі, італійського дієцезіального священника, засновника згромадження Сестер Домініканок Матері Божої Вервиці. Народився 5 лютого 1856 року в Іоло, Італія, і помер там же 25 травня 1919 року;

• Слуги Божої Кунеґунди Сівєц, польської мирянки та містички, яка народилася в Стришаві 28 травня 1876 року і померла там 27 червня 1955 року.

За матеріалами Vatican News.