10 порад від священиків для доброї сповіді

Якщо коли-небудь, виходячи зі сповідальниці, ти задумувався над тим, чи твоя сповідь була доброю, – цей текст, без сумніву для тебе.

Шкода, що не можна підслуховувати сповідь інших людей. Ні, не для того, щоб підслуховувати гріхи інших, а для того, щоб навчитись від інших, як добре сповідатись.

До таїнства сповіді я приступаю вже багато років, але мене і досі переслідує думка, що я не до кінця знаю, як правильно сповідатись. Час від часу, коли відходжу від сповідальниці, на мене нападають сумніви чи ця сповідь була доброю… Можливо, треба було говорити менш узагальнено; можливо, я не була до кінця щирою…?

Після останньої сповіді я постановила, що попрошу допомоги в тих, хто часто слухає сповіді – тобто священиків. Ось що вони мені порадили:

1. о. Браян Брукс, Талса, Оклахома

Роблячи іспит сумління, стаємо лицем в лице з нашими гріхами, а вже будучи в сповідальниці, стаємо перед обличчям Божих любові, милосердя і прощення.

2. о. Шон Доновен, Повгаска, Орегон

Після того, як скажеш сповіднику скільки часу пройшло від останньої сповіді, коротко розкажи йому про себе (наприклад, чи живеш сама, зустрічаєшся з кимось, одружена чи є монахинею). Коли сповідник знає про тебе більше, йому легше вершити своє служіння.

3. о. Габріель Мошер, Портленд, Орегон

Гріх – це вчинений нами поганий вибір, а не неприємні емоції. Визнавати потрібно гріхи, а не емоційний стан.

4. о. Дам’ян Ференс, Вікліфф, Огайо

Вчинені нами гріхи ображають Бога, а визнані гріхи є піснею на честь Господа. Коли визнаєш гріхи священику в таїнстві примирення, знай, що в такий спосіб хвалиш Бога за Його велике милосердя.

5. о. Метью Ґоссет, Ст’юбенвілл, Огайо

Часте приступання до сповіді йде на збудування для сповідника і є добром для душі! Гріхи, а особливо ті, що глибоко закорінені, з якими не можемо дати собі раду вже дуже давно, вимагають терпеливості і витривалості. Ніколи не піддавайтесь на той самий гріх, незважаючи на те, як часто виникає до нього спокуса. Сповідь – це таїнство оздоровлення. Так само як фізичні, духовні рани потребують часу для того, щоб загоїтись.

6. о. Джеймс Мартін ТІ, Нью-Йорк

Сповідь не тільки показує наскільки грішними ми є, але і те, наскільки добрим є Господь Бог.

7. о. Ентоні Гербер, Коттлвіл, Міссурі

Священик – як лікар: коли ми йдемо до лікаря, то детально розповідаємо йому про те, що нас болить, щоб він міг якнайкраще нам допомогти. Пам’ятайте: лікар вже бачив багатьох пацієнтів із схожими симптомами. Довіртесь йому і послухайте його поради, і згодом вам стане краще!

8. о. Джошуа Вітфілд, Даллас, Техас

Господь діє в нас найефективніше тоді, коли ми в покорі, простими словами визнаємо свої гріхи. Бог не потребує довгих розповідей. Він вже їх чув. Часто багатослів’ям ми прикриваємо власну гордість і затверділість серця. Простота і чемність під час сповіді – це смерть наших гріхів і воскресіння прощення.

9. о. Джефрі Міклер, Янґстаун, Огайо

Просто-напросто ходіть до сповіді. Божа благодать сильніша від наших гріхів.

10. о. Метью Шнайдер, Вашингтон

Змініть своє уявлення про сповідь: це не обов’язок для перерахунку гріхів, а момент відновлення відносин з Богом.

Особисто для мене, третя порада допомогла змінити підхід до іспиту совісті. Я зрозуміла, що перераховуючи гріхи, мені слід уникати узагальнень (і не для того, що цього потребує Бог, а тому, що це допоможе мені). Усі ці поради зміцнили мою любов до таїнства примирення і до священиків, котрі посвячують своє життя, служачи Богові і людям.

Переклад: «Католицький оглядач» за матеріалами Aleteia