11 січня у Збаразькій ВК №63 п’ятнадцять жінок виявили бажання прийняти Ісуса в своє серце

Свята вечеря, Різдво, колядки… Різдвяні свята оповиті якоюсь чарівністю торжества народження Ісуса, який прийшов у цей світ, щоб замешкати у вбогих яслах, а не в пишних палатах, прийти у світ у людському тілі зі всіма його болями і переживаннями. Так і зараз, через більш як 2000 років, сутність Різдва – прийняти новонародженого Ісуса в своє серце, очистити його, зробити його оселею, де міг би замешкати Ісус, заново народитися для Христа. 11 січня у Збаразькій ВК №63 п’ятнадцять жінок виявили бажання прийняти Ісуса в своє серце, очиститися через Тайну Сповіді і Святого Причастя. Одна жінка виявила бажання охреститися, почати своє життя з чистої, як біла крижма, сторінки. «Христос Рождається! З НАМИ БОГ! – звернувся до засуджених жінок в’язничний капелан отець Омелян Колодчак, – Сьогодні Ісус завітав до вас, щоб вас перемінити. Ісус розуміє вас, як ніхто інший. Йому прийшлося терпіти і холод, і втечу від Ірода, і переслідування. Кожна з вас зазнала у житті якихось прикрощів, розчарування. Але Ісус приходить у цей світ беззахисним немовлям, щоб відкрити у вашому серці добро, любов, співчуття…

Сьогодні через коляду і молитву я хочу, щоб ви наблизились до Господа, відкрили йому своє серце.» Новоохрещеній Анні отець подарував молитовник і хрестик, і побажав її, щоб вони служили для неї духовним щитом в мечем, і ніякі злі підступи не змогли її здолати, бо від нині вона починає життя спочатку, життя з Господом. Всім присутнім жінкам волонтер Світлана Довгопола подарувала молитовнички. Отець Омелян подякував заступнику начальника ВК-63 із соціально-виховної і психологічної роботи Людмилі Василівні Леськів за співпрацю, за опіку над засудженими і від імені всіх подарував її ікону Почаївської Божої Матері.

Після цього жінки, що проходять лікування у міжобласній спеціалізованій туберкульозній лікарні, що на території закладу поставили для всіх жінок Вертепне дійство. Свій вертеп вони розпочали піснею-молитвою за Україну. Жінки своїми руками підготували костюми, а також подарунки для новонародженого Ісусика. Змайстрували колиску, куди склали вишиту сорочечку, в’язану свитку, шапочку, сопілочку, на ноги теплі носочки, на ручки – рукавички. Коли Смерть зайшла з косою – жінки своїми руками закрили новонародженого, а Ангел, заступив дорогу Смерті. Щира і невимушена гра акторів не залишила нікого байдужим. Цілим залом жінки колядували.

На деякий час відчувалося, що не існує ніякої межі між засудженими і волонтерами.

Тут панував дух Різдвяного торжества. Отець Омелян зауважив, що йому найбільше сподобалося, як жінки своїми руками закривали колиску від злих сил, цим вони показали свою жіночу сутність, сутність матері-берегині, що як горлиця захищає і оберігає сімейний затишок. Всім акторам отець подарував дев’ятниці до Матері Божої, що розв’язує вузли і побажав їм щоб ця книжечка допомогла їм розв’язати найтяжчі вузли їхнього життя. Всі присутні отримали подарунки від волонтерів. Людмила Василівна побажала жінкам швидкого одужання і скорішого повернення додому.

Надія Тхір