14 липня 2013 року – молитва за жертв Волинської трагедії. Прес-конференція

14 липня 2013 року в усіх храмах Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ відбудуться поминальні богослужіння за упокій душ поляків і українців, невинно убієнних під час Волинської трагедії, а також буде зачитано Синодальне звернення Єпископів УГКЦ з приводу 70-их роковин цієї сумної події. Найбільше поминальне Богослужіння того дня відбудеться у Зарваниці під час всеукраїнської прощі. Про це сказав владика Венедикт, Єпископ-помічник Львівський на прес-конференції у Львові з нагоди оприлюднення звернення Синоду єпископів УГКЦ щодо 70-х роковин Волинської трагедії.

Владика, коментуючи «волинські події», у своєму слові сказав, що «ми не можемо дивитись на українсько-польські відносини лише під кутом Волині. Маємо побачити, що взаємно завдали цієї глибокої і великої кривди одне одному. І ті, котрі відійшли, волають до нас не голосом конфлікту, а закликом: браття – робіть щось доброго!».

Далі ієрарх наголосив на християнському куті бачення даної проблеми: «Ця подія, радше, мала б викликати у людей сум і співчуття, аніж суперечки і протистояння», – говорить єпископ і додає, що «і поляк, і українець щодня промовляють одну і ту ж молитву: «Отче наш», якою визнаємо Бога, як Отця і Батька». Згодом, за словами ієрарха, «коли дивитися на трагедію Волині під цим кутом, є дуже сумно, тому що браття українці кривдили своїх братів поляків, браття поляки кривдили своїх братів українців, завдаючи їм болю, маючи, однак, спільного Отця, котрим є Бог».

«Проблема в тому, – продовжив єпископ, – що загиблі брати поляки і українці волають одночасно, але ніхто довго не був готовим почути», – і звернув увагу на важливу потребу – вміння слухати. «Ми починаємо говорити тоді, коли нас щось болить, отож, і маємо вслухатися у те, що болить», – говорить владика .

Про два аспекти цієї події висловився Мирослав Маринович, віце-ректор УКУ, поділивши своє звернення до журналістів на дві частини: обставини дискусії і особисті враження від візиту примирення делегації УГКЦ на чолі з Блаженнішим Святославом.

Релігієзнавець зауважив, що дискусії завжди показують, наскільки ми дехристиянізовані у своєму мисленні. «Диву даєшся, коли прислухаєшся до голосів: ми вибираємо зручні для нас проміжки часу і починаємо аналізувати наші дії. У такому випадку обидві сторони говорять про відплатні акції, ми думали, що ми захищаємось, натомість завдали кривди іншому», – наголошує промовець, і християнську вагу цих подій бачить у тому, наскільки кожен із нас хотів би опинитися в цій ситуації.

«Бо, – як говорить експерт, – є різні способи реагувати на кривду: один із них – витягнути шаблю і бити». Тому, за словами доповідача, обидві сторони, розуміючи, що вийшли з часу, коли витягали шаблі, зважаючи на політичні і цивілізаційні обставини вдалися до мужніх кроків примирення і прощення.

За повідомленням Іванни Рижан

Джерело: www.ugcc.lviv.ua