54 роковини смерті Блаженного Симеона Лукача

Сьогодні, 22 серпня, минає 54 роки відходу у вічність Блаженного Симеона Лукача.

В історії Української Греко-Католицької Церкви є людина з дивним, незвичним, як на наш час, іменем Симеон. І біографія його сповнена несподіваних поворотів долі. Йому судилося стати єпископом і ввійти в історію Церкви як єпископ Симеон (Лукач). Попри те, що служіння його минуло у важкий час переслідувань, він гідно виконував його до кінця, залишивши нам високий зразок подвигу віри.

о. Симеон Лукач Народився Симеон Лукач 7 липня 1893 року в селі Старуня, Солотвинського району, Станіславівської (нині Івано-Франківська) області.

Коли був уже священиком в с. Лядське Шляхоцьке біля Тлумача (сучасна Івано-Франківщина), Симеона Лукача в грудні 1920 року призначили викладачем в рідній Станіславівській духовній семінарії, де працював до квітня 1945 р.

Відчуваючи небезпеку для УГКЦ, перед своїм арештом блаженний єпископ Григорій (Хомишин) весною 1945 року таємно висвятив о. Симеона та ще двох осіб на єпископів. Оскільки свячення були повністю таємні, енкаведисти не знали про них і не заарештували нових єпископів одразу.

Владика Симеон (Лукач) став одним з найактивніших керівників підпілля УГКЦ. Ув’язнення єпископ Симеон (Лукач) відбував у Станіславівській тюрмі. У в’язниці владика отримав важкозахворів. Тюремні лікарі визначили, що це астма. Насправді ж, це був туберкульоз легень.

У червні 2001 року Папа Іван Павло ІІ проголосив єпископа Симеона (Лукача) блаженним.

Прес-служба Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ з посиланням на РІСУ