9 фактів, які варто знати про Фатіму

13 травня у Католицькій Церкві є спомином Фатімської Богородиці – мабуть, найвидатнішого затвердженого об’явлення 20-го століття. Воно стало відомим у всьому світі, зокрема своїми «таємницями» із трьох частин.

Ось дев’ять фактів, які варто знати про це обʼявлення Марії.

Що сталося у Фатімі, Португалія?

Молода дівчина-пастушка Люсія дос Сантос сказала, що вона зазнала надприродних відвідин ще в 1915 році, за два роки до знаменитих об’явлень Фатімської Богородиці.

У 1917 році вона та двоє її двоюрідних братів, Франциско та Жасінта Марто, працювали пастухами, пасучи отари своїх сімей. 13 травня 1917 року троє дітей побачили видіння небесної жінки. Вона сказала їм, серед іншого, що повертатиметься раз на місяць протягом півроку.

Під час її третьої появи, 13 липня, Люсії була показана таємниця Фатіми. Кажуть, що вона зблідла і закричала від страху, називаючи Богоматір по імені. Пролунав грім, і видіння скінчилося.

Діти знову побачили Богородицю 13 вересня.

Під час шостої й останньої появи, 13 жовтня, тим, хто зібрався, щоб стати свідками події, було дано драматичний зовнішній знак. Після того, як хмари розійшлися, численні свідки — деякі на відстані 40 миль — повідомили, що бачили, як сонце танцювало, оберталося та посилало кольорові промені світла.

Що сталося після головних обʼявлень?

Коли Перша світова війна вирувала в Європі, епідемія іспанки охопила світ. Хвороба спалахнула в Америці і була поширена солдатами, яких відправляли в далекі країни. Ця епідемія вбила приблизно 20 мільйонів людей.

Серед них були Франциско та Жасінта, які захворіли в 1918 році і померли в 1919 і 1920 роках відповідно. Лусія вступила до монастиря.

13 червня 1929 року в каплиці монастиря в Туй, Іспанія, Люсія пережила ще один містичний досвід, під час якого вона побачила Трійцю та Пресвяту Богородицю. Марія сказала їй: «Настав момент, коли Бог просить Святішого Отця в єдності з усіма єпископами світу здійснити посвячення Росії Моєму Непорочному Серцю, обіцяючи таким чином врятувати її».

13 жовтня 1930 року єпископ Лейрії (нині Лейрія-Фатіма) проголосив обʼявлення у Фатімі автентичними та гідними довіри.

Як була записана «таємниця» Фатіми?

Між 1935 і 1941 роками, за наказом своїх настоятелів, сестра Люсія написала чотири мемуари про події у Фатімі. У третій із них вона записала перші дві частини таємниці, пояснюючи, що є третя частина, яку небо їй ще не дозволило відкрити.

У «Четвертих мемуарах» вона додала речення до кінця другої частини таємниці: «У Португалії завжди буде зберігатися догмат віри тощо».

Це речення стало основою для багатьох припущень, що третя частина таємниці стосується великого відступництва.

Сестра Лусія також зазначила це, пишучи таємницю в “Четвертих мемуарах”: “За винятком тієї частини таємниці, яку мені зараз не дозволено розкривати, я скажу все. Я свідомо нічого не пропущу, хоча я припускаю, що я можу забути лише кілька дрібних деталей другорядної важливості”.

Після публікації «Третього і Четвертого спогадів» світові стало відомо про таємницю Фатіми та її трьох частин, у тому числі прохання Богоматері, щоб Росія була посвячена (довірена) Її Непорочному Серцю Папою та єпископами світу.

31 жовтня 1942 року Пій XII присвятив Непорочному Серцю Марії не тільки Росію, але й увесь світ. Однак чого не вистачало, так це участі єпископів світу.

У 1943 році єпископ Лейрії наказав сестрі Люсії викласти третю таємницю Фатіми в письмовому вигляді. Вона не відчувала волі зробити це до 1944 року. Тоді його поклали в запечатаний воском конверт, на якому сестра Люсія написала, що його не можна відкривати до 1960 року.

Що сталося з «третьою таємницею» пізніше?

Таємниця зберігалася у єпископа Лейрії до 1957 року, коли її (разом із фотокопіями інших творів сестри Люсії) попросила надати Конгрегація віровчення. За словами кардинала Тарчізіо Бертоне, таємницю прочитали і Папа Іван XXIII, і Папа Павло VI (див. «Послання з Фатіми» (MF), «Вступ»).

«Іван Павло II, зі свого боку, попросив конверт із третьою частиною «таємниці» після замаху 13 травня 1981 року» (там само).

Він прочитав його десь між 18 липня та 11 серпня.

Важливо, що Іван Павло ІІ прочитав цю таємницю лише після замаху на його життя. Він зазначає в “Переступити поріг надії” (1994): “І таким чином ми підходимо до 13 травня 1981 року, коли я був поранений вогнепальним пострілом на площі Святого Петра. Спочатку я не звернув уваги на те, що замах стався саме в річницю того дня, коли Марія з’явилася трьом дітям у Фатімі в Португалії і сказала їм слова, які зараз, на кінця цього сторіччя, здається, близькі до свого виконання» (221).

Прочитавши таємницю, Святіший Отець усвідомив зв’язок між замахом і Фатімою. Відтоді він постійно приписував своє виживання після вогнепального поранення заступництву Фатімської Богородиці.

«Це була материнська рука, яка вела шлях кулі, — сказав він, — і в муках Папа зупинився на порозі смерті» («Медитація від Policlinico Gemelli до італійських єпископів», 13 травня 1994 р.).

5. Чи Іван Павло II присвятив Росію Непорочному Серцю Марії?

Як і Пій XII, Іван Павло II вирішив присвятити не лише Росію, але й увесь світ Її Непорочному Серцю. Прочитавши третю частину таємниці, він вирішив поїхати до Фатіми 13 травня 1982 р. і там звершив Акт доручення.

Цей акт, однак, здавалося, не задовольнив прохання освячення, і тому «25 березня 1984 року на площі св. Петра, нагадуючи постанову, виголошену Марією під час Благовіщення, Святіший Отець у духовній єдності з єпископами світу, які були «скликані» заздалегідь, довірив усіх чоловіків і жінок і всі народи Непорочному Серцю Марії» (Бертоне, М.Ф.).

«Сестра Лусія особисто підтвердила, що цей урочистий і загальний акт посвячення відповідає бажанню Богородиці («Так, це було зроблено саме так, як просила Богородиця 25 березня 1984 року»: лист від 8 листопада 1989 року). Тому будь-яке подальше обговорення чи прохання є безпідставними» (Бертоне, MF).

6. Чи пов’язана Фатіма з падінням російського комунізму?

Після того, як стало відомо, що існує таємниця Фатіми і що в ній згадується Росія, багато хто задумався про Фатіму в світлі російського комунізму.

1917 рік був для Росії роком смути. Крім боїв у Першій світовій війні, країна пережила дві громадянські війни, відомі як Лютнева революція та Жовтнева революція. Перша призвела до створення тимчасового уряду, який виявився нестабільним. 24–25 жовтня, менш ніж через два тижні після остаточного об’явлення Матері Божої Фатімської, друга революція привела до створення радянського уряду.

У наступні роки Росія розширила сферу свого впливу, експортуючи комуністичну ідеологію та революцію в інші країни та вбиваючи християн, де б вони не поширювалися. Після того, як у 1984 році відбулося посвячення Папи Римського Івана Павла ІІ, спочатку радянський блок, а потім і сам СРСР розпалися через низку соціальних, політичних та економічних факторів.

Як зауважив сам Папа: “А що ми можемо сказати про трьох дітей із Фатіми, які раптом, напередодні спалаху Жовтневої революції, почули: “Росія навернеться” і “Зрештою моє [Непорочне] Серце затріумфує”…? Вони не могли вигадати ці передбачення. Вони недостатньо знали історію чи географію, а тим більше соціальні рухи та ідеологічні розробки. І тим не менше це сталося так, як вони сказали».

Хоча третю частину таємниці він розкрив лише у 2000 році, шістьма роками раніше Іван Павло ІІ натякнув на її зміст. Відразу після того, як він розмірковував про падіння комунізму у зв’язку з Фатімою, він написав:

«Можливо, тому також Папу викликали з «далекої країни», можливо, тому потрібно було здійснити замах на площі Святого Петра саме 13 травня 1981 року, в річницю першого об’явлення у Фатімі, — щоб усе стало більш прозорим і зрозумілим, щоб легше було почути голос Бога, який промовляє в історії людства через «знаки часу» (CHT, 131-132).

До 2000 року Святіший Отець відчув спроможність розкрити останню частину таємниці Фатіми, оскільки «події, до яких відноситься третя частина «таємниці» Фатіми, тепер здаються частиною минулого» (Содано, М. Ф., «Оголошення»).

Понтифік вибрав беатифікацію Франциска і Жасінти 13 травня 2000 року в Португалії як нагоду, щоб проголосити цей факт.

7. У чому полягає суть «таємниці» Фатіми, що складається з трьох частин?

Тодішній кардинал Йозеф Ратцінгер (пізніше Папа Римський Бенедикт XVI), префект Конгрегації Доктрини Віри, зазначив, що ключем до об’явлення Фатіми є її заклик до покаяння та навернення.

Усі три частини таємниці спонукають людину до покаяння, і роблять це в драматичний спосіб.

Яка перша частина таємниці?

Перша частина таємниці — видіння пекла — є найважливішою, оскільки вона відкриває людям трагічні наслідки непокаяння та те, що чекає на них у невидимому світі, якщо вони не навернуться.

Яка друга частина таємниці?

У другій частині Марія каже: “Ви бачили пекло, куди потрапляють душі бідних грішників. Щоб їх спасти, Бог бажає встановити у світі набожність до Мого Непорочного Серця”.

Ратцінгер пояснює: «Згідно з Матея 5,8, «непорочне серце Марії» — це серце, яке завдяки Божій благодаті досягло досконалої внутрішньої єдності і тому «бачить Бога». Тому бути «відданим» Непорочному Серцю Марії означає прийняти таке ставлення серця, яке робить fiat — «нехай буде воля твоя» — визначальним центром усього життя людини. можуть заперечити, що ми не повинні ставити людину між собою та Христом. Але тоді ми пам’ятаємо, що Павло без вагань сказав своїм спільнотам: «Наслідуйте мене» (1 Кор. 4:16; Фил. 3:17; 1 Сол. 1:6; 2 Сол. 3:7, 9)».

Після пояснення видіння пекла Марія говорила про війну, яка «вибухне під час понтифікату Пія XI».

Ця війна, звичайно, була Другою світовою війною, яку сестра Лусія вважала причиною анексії Австрії Німеччиною під час правління Пія XI (J. de Marchi, “Temoignages sur les apparitions de Fátima,” 346).

Богородиця також згадала, що це станеться після ночі «невідомого світла». Сестра Люсія зрозуміла, що це стосується 25 січня 1938 року, коли Європа стала свідком вражаючого нічного прояву світла в небі. У своїх третіх спогадах вона написала: «Ваша Високоповажність знає, що кілька років тому Бог явив цей знак, який астрономи вирішили назвати полярним сяйвом… Бог використав це, щоб дати мені зрозуміти, що Його справедливість ось-ось вразить винні нації».

Богородиця додала: “Якщо мої прохання будуть почуті, Росія навернеться і буде мир; якщо ні, вона поширить свої помилки по всьому світу, спричиняючи війни та переслідування Церкви. Добрі будуть замучені; Святіший Отець матиме багато страждань; різні народи будуть знищені. Зрештою, моє Непорочне Серце торжествує. Святіший Отець присвятить мені Росію, і вона буде навернена, і світові буде надано період миру».

Багато говорилося про заяву «Росія буде навернена».

Багато людей припускали, що це означає, що російський народ в цілому стане католицьким. Але мова тексту цього не вимагає.

Португальське слово «converterá» не обов’язково означає навернений до католицької віри. Це може означати просто те, що Росія припинить свою войовничу поведінку, і таким чином «настане мир».

Здається, це тлумачення є тим, яке зрозумів Іван Павло II у цитованому вище уривку з «Переступити поріг надії».

За: CNA