Різдвяне послання владики Михаїла Колтуна

Пастирське Різдвяне послання до священиків, монахів, монахинь і всіх вірних Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ. Різдво 2016 – 2017

«Милосердя Двері» Богородиця різдвує,

Воплотився Бог в Ній на землі.

Вона для Бога стала небом,

Тепер вітають Її всі.

 

Христос Рождається! Славіти Його!

Теперішній час нам говорить про Різдво. Світ весь прибраний в різдвяні думки, почуття, очікування, бажання. Природа очікувала на це дійство, щоб прийняти участь і надавати усьому сотворінню різдвяного контексту. І ось «небо і земля нині торжествують, ангели і люди весело празнують» /коляда/.

Але на початку було не так. Ісус Христос народився в умовах, на перший погляд, жалюгідних. А саме, під час перепису населення Йосиф і Марія були в дорозі і прийшов час родити і сталось так, що не було ніде місця в людських заїздах. Люди чи не могли, чи не хотіли, чи не сприймали, чи не відчували, або не переймалися пережиттями породіллі, що так сталося

Але від терпіння і пережиття до радості – одна мить. І це стається при народженні Ісуса. Марія повила Ісуса в стаєнці на сіні під спів ангелів: «Слава во вишніх Богу, а на землі – мир». Бог давав знаки на небі і на землі, посилав пастухів, ягнят, ослів, царів, сіно-солому – все служило, бо, якщо переважна більшість людей були нечулими, то супроти  цього Бог вчиняє, що сприяють навіть сили природи. Він, як колись, сказав сонцю і місяцеві, і зорям небесним мати своє призначення, так і тепер Він повеліває і воно стається. Якщо люди недоумівали від повноти Божих велінь, то  в інший спосіб Божі сили діють, щоб Той, що велить – ставалося. А нам усім, що бачимо тепер ці знаки на небі і на землі, треба читати і перейматися, щоб стати волелюбними учасниками Божих намірів для сповнення їх в нашому житті, щоб дивувались і подивляли.

Якщо ми сьогодні співчуваємо з приводу цих обставин, які супроводжували народження Ісуса Сина Божого, то ми сьогодні маємо подібні, в яких ми можемо виразити свою відповідну дію, щоб нам не було соромно, щоб нас це радувало, щоб за нас хтось радів. Отже, щоб так сталося, тепер ми маємо виразити практичне ставлення до цих подібних подій, до яких нас кличе сумління і християнський обов′язок.

Сьогодні нас життя поставило в обставини, які волають про поміч. Самі обставини не є аж так печальними, але печальними були б, якби ми відсторонилися від них і залишили людей сам на сам справлятися з існуючими труднощами.

Сьогодні на нашій землі йде війна. Тисячі наших воїнів виконують свій громадянський і християнський обов’язок по захисту Батьківщини від ненависного агресора. При цьому знаходяться в різних потребах душі і тіла, які в обтяжливих умовах рятують, спасають, захищають своїх побратимів і нас з вами. Вони виконують своє післаництво по захисті нашого життя від поневолення, переносячи труднощі і ризики життям. Подібного переживав Син Божий, який прийшов на землю, щоб захистити нас від духовного поневолення, рівно ж, і по життєвого, наражаючись на невигоди і загрози, які були в часі народження і продовж життя.

Виглядає, що наше життя є виставлене на виклики, на які ми повинні практично реагувати і зараджувати в людських потребах. Коли будемо так робити, то Господь, Творець нашого життя, буде своєю ласкою вчиняти нам і усім на добро. Так навчає нас катехизм  нашої Церкви «Христос – наша Пасха». У своєму суспільному вимірі Церква є взірцем громадянського суспільства, оскільки виховує християнина-громадянина, здатного відчувати потреби ближнього і належно відповідати на них. Церква – взірець людської спільноти (ст. 277, «Христос – наша Пасха», 922).

У Євангелії Христос-Бог научає нас: «Що ви ближньому моєму зробили – ви мені зробили» (пор. Мт. 25, 40). Так Бог полюбив нас, що сам себе дає за нас і хоче, щоб і ми так ради нього віддавали себе, свої старання з любов’ю для ближнього.

В цьому році ціла наша Церква в контексті християнського служіння взяла на себе старання допомагати людям, постраждалим від війни і поклала відповідальність на єпископів для організації станиць у фронтовій зоні. Наша єпархія, тобто ми, обрали місто Словянськ для організації допомогової місії усім постраждалим. Ми усі будемо мати можливість виявити для Христа, для ближнього руку допомоги – організувати діяльність допомогового центру на базі новоствореної церковної структури (парафії). Група наших єпархійних священиків буде здійснювати нагляд за втіленням усіх наших пожертв. Це буде доречним внеском, солідарним зі Святішим Отцем, який зібрав пожертви в тій цілі і церковні структури працюють над їх втіленням. Ми в такий спосіб зуміємо зблизитися з Христом, підтримуючи наших ближніх в ім’я миру і християнської любові на землі і особливо в Україні.

По при це не переставаймо творити мирну, братолюбну, доброчинну атмосферу нашого співжиття серед нашого оточення: в серці і душі, вдома, на вулиці, в громадському і церковному житті. Бо ж говоримо: «Христос посеред нас», а Він нас бачить, наше серце і наші розположення до ближніх. Це ж наша атмосфера, яку ми створюємо для Христа, який прийшов до нас. Йому ми завдячуємо цей світ, в якому живемо; Йому завдячуємо життя, для якого Він прийшов до нас. Він, Бог, уприсутнив Себе з нами і Його присутність виражається нашими стараннями, якими він лікує, доповняє і оживотворяє.

Ми усі завдячуємо Божій Матері це свято. Так як Вона була віддана для Христа в своїй материнській любові, так само Вона розположена до нас не більше і не менше, бо так повелів Бог, а Вона Його слугиня. Це ж стосується і до нас. Наше ставлення до Матері Божої має характеризуватися дитинною молитвою з відданістю під Її опіку, так як Їй Бог поручив нас. Така віра, таке відношення між нами до Богородиці запевняє нам неба, сонця, зірок, плодів земних, як при Різдві. Сили небесні будуть служити нам.

Такою вірою, такими бажаннями, такими очікуваннями я вас усіх вітаю. Хай станеться нам заповіджене Богом, пережите Богородицею і нами спрагле. Миру в душі і навколо, щоб ми могли завдячувати Богові серед нас, Пресвятій Родині і кожному, хто святкує Різдво Господа нашого Ісуса Христа на небі і на землі за дар життя і Божу ласку «з нами Бог».

Богородиця несе нам Боже милосердя,

Яке від віку Бог нам об’явив.

Тепер цей час, щоби його прийняти

І Божий мир в нас наступив.

+ Благословення Всемогутнього Бога Отцяі Сина і Святого Духа хай буде з усіма нами. Амінь

Христос Рождається!Славіти Його!

†Михаїл Колтун

єпископ Сокальсько-Жовківський

Дано: м. Жовква, Єпархіальне Управління Сокальсько-Жовківської єпархії,День Св. влкмч. Катерини, 7 грудня 2016 р. Б.

About The Author