Преосвященний Владика Діонісій (Ляхович) очолив подячні моління за прожитий рік в українській парафії в Римі

У суботу, 31 грудня, в останній день 2016 року, в українській парафії свв. Сергія і Вакха в Римі була звершена подячна молитва за рік, що минає. Подячний Молебень до Пресвятої Богородиці очолив Преосвященний Владика Діонісій (Ляхович), Апостольський Візитатор для українців греко-католиків в Італії. Архиєрею співслужили протоієрей Іван Кулик, настоятель української парафії в Римі, та протоієрей Дмитро-Петро Квич, віце-парох церкви свв. Сергія і Вакха.

Присутні на молінні дякували Богові за прожитий рік та за всі благодаті, отримані від Бога у 2016 році, відтак просили в Господа щедрих благодатей для себе, своїх родин та Батьківщини на наступний, 2017 рік.

У своєму слові Владика Діонісій звернув увагу присутніх на те, що прощання зі Старим роком і зустріч Нового пригадує нам швидкоплинність людського життя. «Сьогоднішнє прощання зі Старим роком мимоволі змушує нас застановитися над тим, як ми провели наше життя, а зустрічаючи Новий рік, запитуємо себе: що буде далі? Що буде з нашою Україною? Що буде з нами? На порозі Нового року ми стаємо перед обличчям нових труднощів, переживань, життєвих викликів, але одночасно і нових сподівань, надій і зміни на краще», – зауважив Владика Діонісій.

Продовжуючи духовне слово, Архиєрей наголосив, що «незважаючи на всі питання, час в якому ми живемо – це Божий дар. За людськими мірками, раз втративши час, більше його не повернути! Але коли ми його поставимо у Божий вимір, він не втрачає сенсу, а набирає виміру вічності».

Закінчуючи своє слово, Владика Діонісій закликав за все дякувати Богові, а складаючи побажання на Новий рік, процитував уривок проповіді св. Йоана Золотоустого, що була виголошена в 387 році: «Тож якщо ти хочеш мати користь з Нового року, то зроби так: наприкінці року подякуй Богу, що Він зберіг тебе до цього часу; пожалкуй у своєму серці за все погане, що ти зробив, полічи час свого життя і скажи собі сам: дні біжать, літа минають, більшу частину своєї дороги я вже пройшов, а що доброго зробив? Чи попрощаюсь з цим світом без усякої чесноти? Суд перед дверми, остаток життя йде до старості. “Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі” (Мт. 5,16). Таке світло принесе тобі велику нагороду. Не прикрашуй вінками дверей свого дому, але веди таке життя, щоб одержати на свою голову від Спасителя вінець правди».

На завершення подячних молінь усі присутні заспівали разом пісню подяки святителя Амвросія, єпископа Медіоланського «Тебе, Бога, хвалимо».

Довідка

«Тебе, Бога, хвалимо» або «Te Deum» (також: Подячний гімн св. Амвросія Медіоланського «Te Deum laudamus») – похвальний гімн, що походить з ранньохристиянських часів та бере назву від своїх початкових слів. Нині гімн використовується Католицькою Церквою, Православною Церквою, Лютеранськими Церквами, Англіканською спільнотою під час Утрені в рамках Літургії годин та проголошення подяки Богу під час спеціальних богослужінь або у рамках літургії чи меси.

У візантійській літургійній традиції Амвросіївський гімн є частиною подячного молебну (грец. παρακλεσις), але загалом використовуєтся рідше, ніж у латинській традиції.