Кардинал Мюллер розвіює сумніви у справі «Amoris laetitia»

Кардинал Герхард Мюллер розвіює сумніви стосовно інтерпретації адгортації «Amoris laetitia». Префект ватиканської Конгрегації науки віри був гостем американського телеканалу EWTN. Серед іншого він говорив про те, що багато єпископів у світі в ім’я цієї адгортації вирішили допускати до Св. Причастя розлучених осіб, які живуть в несакраментальних зв’язках.

Кардинал Мюллер на початку зазначив, що Папа, як Наступник Петра і Намісник Христа не може голосити навчання, яке явно протирічить словам Ісуса. Папа і Вчительський Уряд повинні лише інтерпретувати ці слова, а доктрина про нерозривність подружжя є цілком зрозумілою – наголосив кардинал Мюллер. Він пояснив, що Святійший Отець хоче лише допомогти людям, які живуть в секуляризованому світі і не розуміють повністю чим є християнське життя. Папа не хоче казати їм: або прийміть все, або вас виключено. Він хоче, щоб ми усіх тих людей, які не пов’язані з Церквою і мають певні труднощі, ми, як добрі пастирі, привели до повного прийняття християнської доктрини.

Глава ватиканської дикастерії також згадав про відомий припис, в якому Папа допускає можливість приступати до таїнств. Кардинал Мюллер пояснив, що умовою приступання до таїнства сповіді є навернення і постанова поправи. Це означає, що цей припис стосується виключно таких випадків, коли каяльники є готові жити як брат і сестра – наголосив німецький кардинал.

Він також зазначив, що розділення доктрини і душпастирства, опущення доктрини з душпастирською ціллю не є католицьким. В цьому проявляється христологічна єресь. Христос, як Слово Боже і як Добрий Пастир є однією і тією ж Особою. Неможливо розділяти Ісуса Вчителя від Ісуса Доброго Пастиря.

Кардинала запитали про те, що зараз відбувається з католицькими єпископами. Єпископати Німеччини і Мальти по-іншому ніж він інтерпретують «Amoris laetitia» і передбачають доступ до таїнств без зміни стилю життя. Єпископи США і Канади розділені в цьому питанні. Єрарх відповів, що не добре, коли єпископати беруться офіційно тлумачити Папу. Це не по-католицьки, – зазначив префект Конгрегації науки віри. «Маємо документ Папи, який слід читати в контексті цілісності католицької Традиції. Немає двох Вчительських урядів: одне Папи, а друге – єпископів. Це помилкове розуміння, що шкодить Церкві», – зазначив кардинал Мюллер.

Він також заторкнув питання поєднання із традиціоналістичним Священичим Братством св. Пія Х. На його думку, воно ще потребує часу, оскільки необхідною є «переміна серця», а не «лише підписання документу». Він нагадав, що той, хто хоче бути католиком, повинен серед іншого прийняти собори та інше вчення Церкви, як «єрархічної спільноти з місцевими єпископами, зі спільнотою усіх єпископів та зі Святіший Отцем».

Щодо спірного питання реформи літургії після ІІ Ватиканського Собору (1962-1965), кардинал Мюллер сказав, що згідно з зобов’язуючим віддавна католицьким принципом, Папа і синоди мають право і обов’язок відновлення «зовнішніх форм літургії», натомість «субстанція літургії дається через Об’явлення і нікому не дозволено її змінювати».

Він також визнав, що погоджується з кардиналом Робертом Сара щодо «кризи літургії», але, на його думку, вона розпочалась ще до ІІ Ватиканського Собору. Про втрату сенсу таємниці Служби Божої писав вже Романо Гвардіні. Тут ключовою є «внутрішня настанова», тобто життя в поєднанні з Богом, а значно меншими – «зовнішні форми» літургії. Також традиційну Літургію латинською мовою можна відправити поспіхом – навіть за 10 хвилин – не входячи в містерію літургії, зауважив префект Конгрегації науки віри.

Щодо скликання Папою Франциском комісії щодо дияконату жінок в історії Церкви, кардинал Мюллер наголосив, що Папа не посилається на три рівні свячень, зобов’язуючих в Католицькій Церкві: диякона, пресвітера і єпископа, оскільки висвячення жінок на священика є неможливим, на що вказують і дослідження Конгрегації науки віри. Натомість йдеться про жінок, які в ранній Церкві виконували допоміжні функції, наприклад в харитативній діяльності. При цьому він звернув увагу на те, що сьогодні жінки займають в Церкві відповідальну позицію, яка є значно вищою від старожитньої.

Дуже критично висловився кардинал Мюллер на тему звільнення в кінці 2016 року – проти його волі – трьох працівників Конгрегації, яку він очолює. Він підтвердив, що цей факт мав місце. Водночас він зазначив, що хотів би «кращого трактування працівників, що працюють в Апостольській Столиці», бо – як наголосив – про католицьку суспільну науку не можна лише говорити, її слід також поважати, інформує wiara.pl.