Папа лютеранам: Очищення пам’яті допомагає дивитися у майбутнє з довірою

Очистивши пам’ять, можемо з довір’ям дивитися в майбутнє, не обтяжене протистояннями та упередженнями минулого, в майбутнє, на якому тяжіє лише борг взаємної любові. Такими думками поділився Папа Франциск, приймаючи у четвер, 7 грудня 2017 р., у Ватикані провід Всесвітньої Лютеранської Федерації.

У своєму слові Глава Католицької Церкви звернув увагу на те, що ця зустріч є нагодою для того, аби разом згадати про те, що «Господь учинив між нами», зосередившись, зокрема, на екуменічних заходах, звершених у контексті спогадування 500-річчя Реформації. Насамперед, це була молитовна зустріч у шведському місті Лунді, де була заснована згадана Федерація.

«Дуже важливим було зустрітися, перш усього, на молитві, бо не через людські проекти, але через Божу благодать проростає та розквітає дар єдності між християнами», – сказав Папа, додаючи, що молячись, можемо поглянути одні на одних з правильної перспективи, тобто, з «перспективи небесного Отця, Який дивиться на нас з любов’ю, нікого не виокремлюючи». А «в Дусі Ісуса», в Якому молимося, «ми знову визнаємо себе братами».

За словами Єпископа Риму, саме це завжди повинно бути відправною точкою. І з цієї перспективи слід дивитися на минуле, й скласти подяку Богові за те, що протягом останніх десятиріч поділи минулого вилилися в «екуменічний шлях, пробуджений Святим Духом». Завдяки йому вдалося відкинути «давні упередження». До цього спричинився діалог між Всесвітньою Лютеранською Федерацією та Папською Радою сприяння єдності християн, започаткований 1967 року, плодами 50-річчного тривання якого стали такі важливі документи, як «Спільна декларація про доктрину виправдання» та документ «Від конфлікту до сопричастя».

«З очищеною пам’яттю сьогодні ми можемо з довір’ям дивитися в майбутнє, не обтяжене протистояннями та упередженнями минулого, в майбутнє, над яким тяжіє лише борг взаємної любові; майбутнє, в якому ми покликані розпізнавати дари, які походять з різних конфесійних традицій та приймати їх, як спільну спадщину», – сказав Папа, підкреслюючи, що відмінності та рани минулого випереджує «спільна та основоположна» дійсність нашого Хрищення, яке «вчинило нас Божими дітьми й братами та сестрами між собою», а тому «не можемо дозволити собі бути супротивниками».

Як зауважив Глава Католицької Церкви, слід також остерігатися спокуси зупинитися на цій дорозі. А щоб разом з братами й сестрами прямувати до Господа, «не вистачить добрих ідей», але потрібно «чинити конкретні кроки й протягнути руку». «Це означає, насамперед, віддатися милосердній любові, дивлячись на убогих, на найменших Господніх братів: вони є нашими цінними вказівниками на цій дорозі», – наголосив Папа, додаючи:

«З таким простим, зразковим і радикальним стилем ми покликані, особливо сьогодні, звіщати Євангеліє, що є пріоритетом нашого християнського буття в світі. Примирена єдність між християнами є незмінною частиною такого звіщення».