Папа: Кожна людина є суб’єктом невід’ємних прав

«Кожна людська особа, створена Богом на Його образ і подобу, є цінністю сама в собі та суб’єктом невід’ємних прав», – про це Папа Франциск нагадує через Твіттер у Всесвітній День Прав Людини. Він відзначається 10 грудня на згадку про прийняття 10 грудня 1948 року Загальної Декларації Прав Людини.

Основа християнського підходу до прав людини

Цього року припадає 70-та річниця прийняття цієї декларації. Про це Святіший Отець згадував вже на початку року, зустрічаючись 8 січня з дипломатичним корпусом, акредитованим при Святому Престолі. Промовлячи до представників держав, він, зокрема, пояснив: «Для Святого Престолу, в дійсності, говорити про права людини, означає, насамперед, наново наголошувати на центральній ролі гідності особи, бажаної та створеної Богом на Його образ і подобу».

Як зауважив тоді Папа, ці права черпають свою передумову з «природи, яка об’єктивно узагальнює людський рід». Водночас, з бігом років, особливо, після протестних рухів 1968 року, інтерпретація деяких прав поступово змінюється, включивши різнорідність так званих «нових прав», нерідко «суперечливих між собою». І це не сприяє дружнім стосункам між державами, бо «суперечливі поняття прав протистоять культурі багатьох країн». Існує «парадоксальна» загроза, що «в ім’я самих же прав людини встановлюються форми ідеологічної колонізації з боку сильніших і багатших».

Незмінна актуальність Декларації

Глава Католицької Церкви звернув увагу дипломатам на те, що через 70 років після прийняття Декларації, доводиться визнати, що чимало фундаментальних прав і досі порушуються, між якими «право на життя, на свободу й недоторканість» людської особи. І не лише з причини війн чи насильства, але й за допомогою сучасних «витончених форм». Це і невинні діти, «викинуті немов непотріб ще перед народженням», похилі віком, яких вважається тягарем, жінки, що стають жертвою визискування, жертви торгівлі людьми.

Папа підкреслив, що «захищати право на життя та на фізичну цілісність» означає «захищати право на здоров’я», що включає доступ до лікування. Захищати право на життя – це також «активно діяти на користь миру». Адже «інтегральне роззброєння та розвиток тісно пов’язані між собою», а шукання миру, «як передумови розвитку», включає «поборювання несправедливості та викорчовування ненасильницьким способом причин незгоди, що ведуть до війни».