Спільнота святого Егідія в Україні: допомога бідним і молитва за мир
За внесок у побудову мирного світу через поширення цінностей людського братерства, за внесок в успішні мирні переговори та вирішення конфліктів за допомогою релігійної дипломатії та міжкультурного діалогу в різних частинах світу. Цими словами журі «Премії Заїда 2023» обґрунтувало нагородження Спільноти святого Егідя, яка сьогодні діє в 73 країнах світу. Вручення нагороди відбудеться сьогодні в Абу-Дабі (Об’єднані Арабські Емірати) з нагоди Міжнародного дня людського братерства та четвертої річниці підписання історичного Документа в Абу-Дабі Папою Франциском і Великим Імамом Аль-Азгаром. Разом із Спільнотою святого Егідія премію вручать також кенійській активістці Шамсі Абубакар Фаділ, відомій як «Мама Шамса», яка допомагає молодим людям, рятуючи їх від насильства, злочинності та екстремізму.
Безустанна допомога бідним
Координатор Спільноти святого Егідія в Україні Юрій Ліфансе розповів в інтерв’ю для Радіо Ватикану – Vatican News про їхню діяльність під час війни.
«Спільнота святого Егідія протягом цього року ні на секунду не припиняла своєї роботи, – підкреслив він. – По-перше, ми підтримували своїх друзів бідних, яким допомагали і до війни, і з перших же днів відновили цю свою діяльність. Окрім того, завдяки міжнародній солідарності спільноти, ми отримуємо допомогу, яку нам вдається надіслати у прифронтові міста, на фронт, а також допомогти переселенцям в різних містах України».
Пан Юрій додав, що на сьогодні вони отримали вже понад шістдесят вантажівок гуманітарної допомоги (з ліками, їжею, одягом, побутовою хімією тощо). «І все це завдяки підтримці й молитві в різних частинах світу, де є спільнота, яка підтримує дух солідарності з Україною в цей важкий момент».
Молитва за мир вчиняє серце м’якішим
Одним із основних напрямків діяльності Спільноти святого Егідія, є зусилля, спрямовані на будування миру. Відповідаючи на запитання про те, як можна сприяти мирові в той час, коли ще, здається, не видно завершення війни, координатор Спільноти розповів про те, що в їхньому Центрі допомоги у Львові щовівторка є День миру, коли вони збирають посилки для потребуючих людей у різних частинах України. «Ми також телефонуємо цим людям, розділяємо їхнє горе, їхній біль, – додав він, – а ввечері ми йдемо молитися в гарнізонний храм за мир для України і для інших країн. Там ми згадуємо країни, де тривають війни, міста, в яких є бомбардування, згадуємо полеглих, з якими попрощалися в цьому храмі. І молитва допомагає нам вчинити наше серце м’якішим, витісняє з нього ненависть до ворога, робить нас християнами, які люблять свою країну, люблять своїх ближніх і заради них працюють. Ми молимося за мир, про який ще не знаємо, як він настане, але ми довіряємо нашу молитву Господеві, який є Господом миру».
Молитва та любов до своєї країни та родини допомагають долати гнів
Ділячись своїм власним досвідом того, як він дає собі раду, коли з’являються емоції гніву, Юрій Ліфансе зазначив, що йому допомагають псалми. «Коли я гніваюсь, я гніваюсь разом зі словами псалмів, які допомагають мені віднайти надію і усвідомити, що це не безвихідь, що ніч закінчиться, що світло переможе, – пояснив він. – І потім є друзі, брати й сестри, спільноти, є наша спільна молитва, спільна робота та є турбота про свою родину, яким не допоможуть моя злість і мій гнів до ворога».
Долати непорозуміння перед обличчям більших викликів
Минулого тижня до Ватикану прибула делегація Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій. Кульмінаційним моментом цього візиту стала зустріч з Папою Франциском. Коментуючи цей візит з перспективи Міжнародного Дня людського братерства, координатор Спільноти святого Егідія в Україні підкреслив, що це був історичний візит, «тому що він показав єдність всіх українців, незважаючи на відмінності і на стосунки між собою, і, таким чином, став виявом цього загальнолюдського братерства на місцевому рівні: все можна подолати, якщо перед вами більші проблеми, якщо дивитися не тільки на себе, але думати про інших людей».
Пан Юрій висловив думку, що цей візит був важливий ще і тому, що релігійні лідери з України мали нагоду особисто пересвідчитися в турботі та близькості Єпископа Риму до України.
About The Author
