Глава УГКЦ у 351-й день війни: «Наші воїни біля Бахмута, Авдіївки та Кремінної просять про молитву»

Такий заклик зробив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у щоденному зверненні в 351-й день повномасштабної війни росії проти України.

Предстоятель зазначив, що вчора, зокрема на Луганщині та Донеччині, йшли тяжкі бої. Наші воїни мужньо відбили атаки біля 19 населених пунктів… За останню добу в різних частинах України загинуло і було поранено багато людей. Знову під важкими обстрілами опинився Херсон. Повідомляють про трьох загиблих і щонайменше чотирьох поранених. Таке відчуття, що ситуація починає загострюватися.

«Але незважаючи на всі ці труднощі й болі, — каже духовний лідер, — ми дякуємо Господу Богу за те, що живі. Відчуваємо, що стійкість українського народу не зменшується. Навпаки, ми здатні до самоорганізації, бо голос нашого сумління кличе нас захищати Батьківщину. І ми вкотре кажемо на весьсвіт: Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!».

Глава Церкви продовжив роздуми над тим, що таке покликання. Як нам відкрити таємницю про власне «я»?

Святий Макарій Єгипетський, пригадав Глава Церкви, порівнює людську душу з човном і каже: «Горе тому кораблеві, який не має стернового. Горе тій душі, яка не має справжнього капітана, що ним є Христос». Сам Господь хоче не просто допомогти нам почути напрямок руху, накреслити наш життєвий шлях, який ми маємо пройти до повноти життя і щастя, а, як стерновий на кораблі, як капітан, нас тим шляхом провести. Щасливою є та душа, яка має за свого провідника і капітана Бога, Христа, який сказав: «Я є дорога, істина й життя».

«Ми отримуємо покликання від Бога зазвичай опосередковано. Господь приходить до нас через певні обставини. Трапляється, що Господь до нас говорить, а ми Його не зауважуємо і не чуємо, тому що Він кличе, а не кричить; запрошує, а не накидає свою волю … Він ніколи не перестає звертатися до нас, запрошуючи нас іти в певному напрямку, водночас дає нам необхідну для цього благодать Духа Святого і силу. Тож Господь Бог хоче особисто повести нас туди, куди кличе», — просить замислитися Глава Церкви.

Доволі часто, звертає увагу духовний лідер, поклики, які шле нам Бог, стосуються щоденних речей. Йдеться про запрошення до прощення, до акту довіри до Бога у важкій ситуації, до служіння комусь.

«Часом Господь кличе нас послужити людині, яку ми зустріли на своєму шляху і яка потребує допомоги. Можливо, ця людина і є тим Божим покликом, у якому ми можемо відкрити зміст власного життя і служіння. Господь Бог кличе нас до молитви, до спілкування з Ним. Особлива благодать — коли ми маємо духовного порадника, духівника, який допомагає нам розрізняти різні запрошення і знайти особисте покликання. Бо той, хто справді нас поважає і любить, найкраще може нам помогти збагнути особисте покликання», — переконує Блаженніший Святослав.