Глава УГКЦ обговорив із науковцями програму дослідження спадщини митрополита Андрея Шептицького

Модерував зустріч історик, директор Інституту історії Церкви та проректор із зовнішніх зв’язків УКУ Олег Турій.

В академічній дискусії взяли участь: проректор із питань призначення та місії УКУ Мирослав Маринович, дослідниця життя і служіння Андрея Шептицького Ліліана Гентош, професор-ад’юнкт Католицького університету Айхштет-Інгольштадт (Німеччина) о. Андрій Михалейко, історик-ватиканознавець о. Атанасій МакВей, доцент кафедри богослов’я УКУ Михайло Перун, професор історії богослов’я в католицькому Університеті Нотр-Дам у США о. Юрій Аввакумов та інші науковці.

На початку зустрічі п. Олег Турій зазначив, що головна мета цього робочого семінару — обмінятися інформацією в колі фахівців про те, над якими проєктами кожен із них працює на даний момент, а також визначити нові, актуальні й важливі найперше для Церкви теми для дослідження. «У питанні дослідження Шептицького нам важливо мати спільну картину, щоб перебувати в одному дослідницькому полі», — підкреслив Олег Турій.

У вступному слові Блаженніший Святослав наголосив, що в сучасному світі є великий запит на такі постаті як Андрей Шептицький, на приклад його життя і служіння. Одночасно, за словами Глави УГКЦ, відчувається катастрофічне незнання його особи. «Важливо розуміти, як відповісти на церковні, суспільні, державотворчі потреби сьогодні, представляючи постать Андрея Шептицького», — зазначив Глава Церкви.

Предстоятель підкреслив необхідність сучасного видання повної і цілісної наукової біографії цього мужа Церкви, зауваживши, що на сьогодні єдиною повною біографією все ще залишається вже досить давня праця о. Кирила Королевського «Митрополит Андрей Шептицький (1865–1944)». Відтак Патріарх запевнив науковців у своїй цілковитій підтримці.

 

 

Представляючи коротко напрацювання Інституту історії Церкви УКУ, п. Олег Турій наголосив, що «глибина і велич Шептицького потребує його розгляду як людини Церкви. Певні середовища намагаються представити його як видатного політичного діяча чи громадського активіста, але це неправильно. Такі постатті не можуть бути поза церковним контекстом».

Далі присутні на зустрічі дослідники поділилися своїми думками і пропозиціями. Пан Мирослав Маринович згадав про літню школу «Соціальна думка митрополита Андрея Шептицького». Він є автором і видавцем кількох публікацій проблематики Голокосту, порятунку євреїв, загалом ширшої тематики питання тоталітаризму. На його переконання, питання популяризації Шептицького — одне з найважливіших стратегічних завдань для УКУ, у якому регулярно проводиться виставкова, промоційна і лекційна діяльність.

Ліліана Гентош розповіла про підготовку своєрідної «Читанки» найбільш значущих текстів Митрополита на суспільно-політичні теми з докладними коментарями та поясненнями незрозумілих висловів. Науковиця готує свою монограрфію по періоду Другої світової війни, де більшу увагу планує зосередити на складних взаєминах тодішнього проводу УГКЦ з радянською владою та взаємодії з українським політичним середовищем.

Отець Андрій Михалейко працює зараз над контекстами Шептицького. Він досліджує коло друзів Митрополита та його співпрацівників, особливо тих, що були іноземцями, як принц Макс Саксонський чи о. Йоганнес Петерс.

Отець Атанасій МакВей у Римі на основі опрацювання недавно відкритих фондів ватиканських архівів підготував монографію про унійну діяльність Шептицького, яка скоро побачить світ у видавництві Канадському інституті українських студій.

Було порушено питання доступу до архівів Східної Конгрегації, Ватикану та владики Івана Бучка.

Михайло Перун, який видав повне зібрання пастирських листів Митрополита, розповів про навчальні курси для студентів як гуманітарних так і точних наук. Він також поінформував про підготовку до друку невідомих досі листів Софії Шептицької до сина.

Отець Юрій Аввакумов зокрема представив можливості, які відкриваються у співпраці з американськими університетами для видання перекладів джерельних видань і монографічних досліджень англійською мовою. Він також докладніше зупинився та близькій для темі росіян-греко-католиків, яка потребує особливої уваги в сучасних обставинах.

Підсумовуючи, Блаженніший Святослав наголосив, що в нашій Церкві здійснюється колосальна праця із дослідження постаті Андрея Шептицького, але ціла справа потребує тіснішої комунікації та координації, що, на його думку, міг би продовжувати робити Інститут історії Церкви УКУ, оформивши усі ідеї та пропозиції в окрему програму дослідження спадщини митрополита Андрея Шептицького. Бо інакше праця науковців й надалі матиме фрагментарний характер, залишаючи багато білих плям та простору для недобросовісних інтерпретацій. А тому Глава УГКЦ ще раз наголосив на необхідності цілісного представлення постаті та контексту діяльності свого Великого Попередника у різних форматах: академічному і науково-популярному.