Владика Богдан Дзюрах: «Хрест — це не про страждання, хрест

У свято Воздвиження чесного і животворящого Хреста Господнього, 14 вересня, владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, мовить, що Хрест Господній сьогодні ставить переді мною і перед Вами, браття і сестри, важливе запитання: чи я «живу вічним життям», чи «перебуваю у смерті»? Посереднього стану між смертю і життям немає…

З амвону Хреста наш Господь дає на всі віки і для людей усіх часів найпереконливіший знак і приклад справжньої любові: любові вірної і безкорисливої, любові аж до самозабуття, аж до самопожертви. Святий Йоан, який стояв під хрестом на Голгофі, збагнув цю науку Господнього Хреста, яку сам Ісус проголосив в розмові з Никодимом: «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним» (Йо. 3, 16). З цієї науки цей «апостол Божої любови» зумів зробити єдино правильний висновок для свого і нашого буття християнином: «Любі, коли Бог так полюбив нас, то й ми повинні один одного любити» (1 Йо. 4, 11).

Тож бути християнином — це не лише прийняти свого часу Таїнство Хрещення, не лише носити на грудях золотий маленький хрестик чи правильно робити на собі знак хреста. Це передовсім стати на дорогу наслідування цієї вічної і життєдайної любови, що її об’явив нам Отець Небесний у Своєму Розп’ятому і Воскреслому Синові. Отець Небесний прагне, щоб і у нас, Його улюблених дітях, бодай трохи, — бо ніхто з нас і ніколи не досягне міри величі Христової любови, — об’явилася в сучасному світі така любов. Її присутність в нас буде не тільки обітницею нашого вічного спасіння, але пророчим знаком для світу про те, що ми вже тепер живемо новим Божим життям, над яким смерть вже не має жодної сили: «Ми знаємо, що ми перейшли від смерти до життя, бо любимо братів. Хто не любить, той у смерті перебуває» (1 Йо. 3, 14).

Тож Хрест Господній сьогодні ставить переді мною і перед Вами, браття і сестри, важливе запитання: чи я «живу вічним життям», чи «перебуваю у смерті»? Посереднього стану між смертю і життям немає…

Господи, дай мені збагнути цю важку, але водночас — життєдайну науку Твого Хреста! Господи, навчи мене любити так, як Ти нас полюбив! Господи, нехай Твій животворящий Хрест стане і для мене драбиною до неба, мостом від смерті до життя!

† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії