Святіший Отець: не слід гратися з мучеництвом українського народу

Під час короткого спілкування із журналістами в літаку, повертаючись з Марселя, Папа Франциск відповів серед інших і на запитання, яке стосувалося його та Святого Престолу зусиль у пошуках миру в Україні.

Український народ – це народ-мученик, і ми не повинні гратися з мучеництвом цього народу, ми повинні допомогти йому в якнайбільш можливий спосіб вирішити цю справу. Про це говорив Папа Франциск, відповідаючи на одне із запитань на борту літака під час перельоту з Марселя до Риму.

У суботу, 23 вересня 2023 р., завершилася 44-а Апостольська подорож цього понтифікату, яка привела Папу Франциска до Марселя, де він взяв участь у заключній сесії «Середземноморських зустрічей». Приблизно о 20:40 місцевого часу літак зі Святішим Отцем на борту приземлився у римському міжнародному аеропорту Фюмічіно. Згідно зі звичаєм, Папа відповів на кілька запитань журналістів, які його супроводжували. Спілкування, однак, було коротким, беручи до уваги той факт, що сам переліт тривав лише 70 хвилин.

Іспанський журналіст Хав’єр Мартінес-Брокаль, покликаючись на те, що Папа також згадав про Україну, запитував про успіхи «місії кардинала Дзуппі», додаючи: «І ще одне, може трохи жорстке запитання: як Ви на особистому рівні переживаєте той факт, що цій місії не вдається досі здобути якийсь конкретний результат? На одній з аудієнцій Ви говорили про розчарування. Чи почуваєтеся розчарованим?».

«Це правда, – відповів Святіший Отець, – деяке розчарування відчувається. Бо Державний Секретаріат робить все можливе, щоби допомогти в цьому, також “місія Дзуппі” йде в тому ж напрямку. Є щось у питанні дітей, що йде добре… Але ця війна, мені спадає на думку, обумовлена не тільки російсько-українською проблемою, але й продажем зброї, торгівлею зброєю». Папа навів нещодавно опубліковану інформацію про те, що сьогодні найприбутковішими є інвестиції у заводи, що виготовляють зброю, тобто, «у фабрики смерті».

«Український народ, – додав у цьому контексті Святіший Отець, – це народ-мученик, який має історію, переповнену мучеництвом, історію, яка викликає біль. Це не вперше він страждає: в часи Сталіна він багато-багато вистраждав. Це народ-мученик. Але ми не повинні гратися з мучеництвом цього народу, ми повинні допомогти йому розв’язати ці справи в найреальніший можливий спосіб. Під час війни реальним є можливе, не слід себе обманювати, що мовляв завтра двоє лідерів, які в стані війні, сядуть разом за стіл їсти. Але наскільки можливо, куди можемо дійти, смиренно робити можливе. Тепер я бачив, що якась країна робить крок назад, не дає зброю, й починається процес, де напевно мучеником буде український народ. І це погано!».