Папа Пій XII рятував євреїв і, ризикуючи життям, діяв проти Гітлера. Історики заперечують лівацьку брехню

Із нагоди 65-ї річниці смерті папи Пія XII у Григоріанському університеті було організовано конференцію на тему “Нові документи понтифікату (…) та їхнє значення для єврейсько-християнських відносин”.

“Сьогодні ми знаємо, що Пій XII не лише згадав про жахливу долю євреїв у трьох публічних промовах, але й намагався врятувати якомога більше людей”, – наголосив Міхаель Геземанн, який уже 14 років досліджує інформацію з архівів Ватикану.

Ця конференція – результат трирічної інтенсивної роботи істориків, які переглянули тисячі раніше невідомих документів (включаючи список 3200 євреїв), захованих у церковних установах. Д-р Геземанн наголошує, що слід відкинути “чорну легенду” навколо Пія XII, згідно з якою Папа був байдужим і мовчазним щодо винищувальних дій німців. Про це повідомляє ekai.pl.

Сучасні дослідження показують абсолютно протилежну картину. “Вже у 1939 році [папа] намагався отримати 200 тис. віз для німецьких євреїв, але з них надали менше, ніж 10 000 ”, – зазначив німецький дослідник. Він додав, що у понад 40 дипломатичних інтервенціях у підпорядкованих або союзних Гітлеру країнах Святішому Отцю вдалося відкласти або навіть скасувати заплановані депортації. “Це врятувало життя 947 тисячам людей, я доводжу це у своїй книзі”, – зазначив історик.

Серед нових документів був лист від грудня 1942 року, адресований отцю Лейберу, папському секретарю, з описом Голокосту. Як наголошує д-р Геземанн, невідомо, чи секретар передав цю інформацію Папі Римському, але навіть якщо й передав, Святішому Отцю бракувало доказів, аби втрутитися на основі цієї інформації. Однак це правда, що у своїй різдвяній промові 1942 року він засудив нацистські злочини, хоча й загальними словами. Він усвідомлював, що слова повинні бути зваженими, щоби не спровокувати нацистську помсту проти населення під німецькою окупацією, включно з можливим прискоренням Голокосту.

Але за лаштунками Пій XII робив усе від нього залежне, щоби протистояти нацизму. Як повідомив д-р Геземанн, із жовтня 1939 року він навіть підтримував контакти з німецькими генералами, які планували усунутись від влади та припинити військові дії. Папа не лише підтримував цю групу, а й відігравав роль посередника між ними та Союзниками, пояснив німецький історик. “Він буквально ризикував долею своєї країни та своїм життям заради загального блага, щоби позбутися Гітлера та нацизму. Тож він справді був дуже сміливою людиною”, – підсумував він.