Прихильники ХАМАСу й Палестини загрожують безпеці європейських країн

Протистояння між Ізраїлем та арабським світом несе загрози безпеці європейських країн. Це пов’язано з наслідками неконтрольованої міграції минулого десятиліття, що суттєво вплинуло на демографічну картину Європи.

У зв’язку із загостренням ситуації на Близькому Сході посилюються небезпеки й для Європи, адже арабське населення підтримує Палестину і ХАМАС, що йде всуперч політиці США та ЄС. 11 жовтня лідер терористичного ХАМАСу Халід Машаль закликав всіх мусульман світу 13 жовтня «влаштувати євреям справжній погром, у рамках джихаду». Європейським урядам довелося посилити безпеку та вжити заходів задля недопущення насилля.

Такі країни як Франція та Німеччина стоять перед загрозою заворушень, адже там частка мусульманського (зокрема арабського) населення суттєво зросла. Уряди зіштовхуються з дилемою як продовжувати підтримувати Ізраїль і тримати під контролем великі маси мігрантів, які ненавидять єврейську державу.

12 жовтня німецький канцлер Олаф Шольц сказав, що уряд «не погоджується, коли жахливі напади на Ізраїль святкуються, на наших вулицях». Це реакція на дії арабських екстремістських об’єднань в Німеччині, таких як група Samidoun. Вони відзначили напад ХАМАС на Ізраїль та вбивство понад 1300 людей святкуваннями на вулицях Берліну.

Того ж дня відбулися масові заворушення у Франції. Там пропалестинський рух підтримують ліворадикальні групи арабів і тисячі їх послідовників вийшли на вулиці Парижу з протестами проти підтримки Ізраїлю. Близько 5000 арабів протестували й у Великій Британії. Там вони закликали ввести санкції проти Ізраїлю та припинити озброювати євреїв.

Пропалестинські заходи в Європі — це продовження масових виступів, які проходять в арабських країнах ще з суботи. Наприклад, в Іраку, Ірані, Ємені, Йорданії, Лівані та інших переважно мусульманських країнах протести були досить масовими та налічували сотні тисяч людей. Противники Ізраїлю виходять на вулиці з ненависницькими закликами здолати єврейську державу.

З одного боку, в демократичній країні не можна обмежувати право висловлення протесту, особливо коли значні прошарки людей незадоволені зовнішньополітичним курсом влади. Проте у випадку з європейськими країнами цей протест надходить від людей, які представляють ісламську цивілізацію, не поважають культуру і традиції Європи та підтримують антиєвропейські рухи.

Дана проблема не потребувала б стільки уваги, якби не значна частка мусульманського населення і численні випадки радикальних насильницьких заходів проти європейського населення. Лише минулої п’ятниці у Франції внаслідок нападу чеченського терориста з вигуками «Аллаху Акбар!» загинув вчитель та зазнали поранень двоє працівників школи. Таких прикладів стає дедалі більше, однак ідея радикального обмеження міграції мусульман все ще не знаходить підтримку серед європейського істеблішменту.